НОВЕ ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ШЛЯХ ПОДОЛАННЯ ФЕЙКУ У ВИКЛИКАХ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА ЗАГРОЗ АВТОРИТАРИЗМУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/iscs.2025.26.77

Ключові слова:

дезінформація, фейкові новини, фейк, модерн, постмодернізм, Просвітництво, нове просвітництво, істина, розум, реальність, цифрова доба, демократія, авторитаризм

Анотація

Повномасштабна війна Росії проти України свідчить, що сила слова не поступається міццю традиційній зброї. Російські фейки про бойових гусей та вирощених у біолабораторіях США в Україні комарів, нацистський режим Києва, втому від України Заходу та низка подібних пропагандистських нісенітниць знаходять велику кількість своїх прихильників не лише серед росіян, але й по всьому світу. Статтю присвячено виявленню шляхів подолання руйнівного впливу фейку на людську свідомість. Незважаючи на глобальне вживання слова «фейк», воно є недостатньо академічно визнаним. Філософське осмислення фейку уможливлює його концептуалізацію з метою аналізу резистентних механізмів проти руйнівної дії фейку. Постмодернізм та сучасний постколоніалізм створюють живильний ґрунт для посилення останньої, ставлячи під сумнів універсальні модерні цінності розуму, істини та прогресу. На відміну від авторитаризму демократія в умовах цифрової доби виявляє більшу вразливість до фейку. Відновлення модерних цінностей стає ключовим завданням нового просвітництва зі збереження демократії та протидії авторитаризму.

Посилання

. Kusherets V. 2018. Chas novoho prosvitnytstva. Kyiv : Znannia Ukrainy.

. Lukianets V., Sobol O. 1998. Filosofskyi postmodern: navchalnyi posibnyk. Kyiv : Abrys.

. Lukianets V., Sobol O. 2002. Postmodern: filosofiia svitohliadnoho rozcharuvannia. Filosofski obrii = Philosophical Horizons 7, С. 3–15.

. Melnichenko A. 2022. Rosiia ne zahynula, vona post isnuie v nebutti, abo chomu Putin – tse oblychchia apokaliptyky postmodernu. Plomin. URL: https://plomin.club/valday-putin-2022/ (Accessed: 12.04. 2025).

. Pinker S. 2019. Prosvitnytstvo siohodni. Argumenty na koryst rozumu, nauky ta prohresu. Kyiv : Nash Format.

. Plakrouz H., Lindsay Dzh. 2022. Tsynichni teorii pro hender, rasu ta identychnist. I chomu vony zhubni dlia nas usikh. Kyiv : Nash Format.

. Pomerantsev P. 2020. Tse ne propaganda. Podorozh na viinu proty realnosti. Kyiv : Yakaboo.

. Radchenko O. 2011. Filosofiia postmodernu: navchalno-metodychnyi posibnyk. Ivano-Frankivsk : Symfoniia Forte.

. Khabermas Yu. 1992. Modern – nezavershennyi proekt. Voprosy filosofii 4, С. 40–52.

. Shcho take prosvitnytstvo – Immanuil Kant. 2025. URL: https://echafaud.org/ what-is-enlightenment-immanuel-kant/ (Accessed: 12.04. 2025).

. Chatham House. 2018. Book launch: Come On! Capitalism, Short-Termism, Population and the Destruction of the Planet. London : Chatham House.

. Eco U. 2012. Some remarks on a new realism. URL: https://nuovorealismo.wordpress.com/wp-content/uploads/2012/12/eco_wcp.pdf (Accessed: 12.04. 2025).

. European Commission. 2018. Tackling Online Disinformation: A European Approach. Brussels : European Commission.

. Lysokon I. 2022. Liberalism as a socio-philosophical idea and educational practice. Baltic Journal of Legal and Social Sciences 2, С. 122–127.

. UK Government. 2025. Putin's invasion of Ukraine is in his interest alone – to expand his mafia state into a mafia empire: statement at the UN Security Council. URL: https://www.gov.uk/government/speeches/putins-invasion-of-ukraine-is-in-his-interest-alone-to-expand-his-mafia-state-into-a-mafia-empire-uk-statement-at-the-un-security-council (Accessed: 12.04. 2025).

. UNESCO. 2018. Journalism, ‘Fake News’ and Disinformation. Paris : UNESCO.

. von Weizsäcker E.U., Wijkman A. 2018. Come On! Capitalism, Short Termism, Population and the Destruction of the Planet. Cham : Springer.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-06

Номер

№ 26 (2025)

Розділ

Траекторiї соцiальної фiлософiї

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).