Процес рецензування

Рукописи спочатку перевіряються головним редактором, який оцінює подані матеріали і вирішує, чи підходять вони для переходу на наступний етап процесу рецензування на основі відповідності тематиці журналу, видавничим стандартам журналу та інтересу для наукової спільноти.

Подання перевіряються на наявність плагіату за допомогою системи перевірки текстів на унікальність  за допомогою відповідного програмного забезпечення «UNICHECK»

Редакційна колегія призначає для рецензування рукопису двох незалежних експертів за профілем дослідження. Рецензенти упродовж чотирьох тижнів оцінюють статтю. Для проведення рецензування статей у якості рецензентів можуть виступати як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які

володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком. До відповідних експертів наукової спільноти можуть звертатися за додатковими рецензіями або рекомендаціями.
Редакція надсилає автору результати та пропозиції рецензентів. Автору пропонується опрацювати та повторно надіслати подання до редакції.
Остаточне рішення про терміни публікації або відхилення подання приймає редколегія спираючись на висновки рецензентів. Рішення редколегії надсилається автору у письмовому повідомленні.

Редколегія залишає за собою право відхиляти статтю з таких причин:

а) відсутність наукової новизни;

в) невідповідність тематиці журналу (журнал не друкує статей з питань політики, релігії, міжнаціональних відносин, а також туризму, прикладних питань господарської діяльності);

c) невідповідність нормам української, німецької або англійської мови; 

d) невідповідність вимогам оформлення статей та списків літератури.

Настанови для рецензентів

Рецензування наукового рукопису передбачає наукову, раціональну і обгрунтовану критику, метою якої є надання об’єктивної оцінки і виваженого рішення щодо публікації даного рукопису. Рецензент має бути вимогливим до матеріалу, поданого на розгляд, а також до самого себе. Якщо в ході розгляду рукопису, рецензент зрозумів, що його кваліфікації не вистачає для повноцінного рецензування, оскільки рукопис є вузькоспеціалізованим, виходить за межі компетенції рецензента, містить дані, до яких рецензент не має доступу, тощо, рецензент має повідомити про це редактора і, за можливістю, порекомендувати іншого фахівця у даній області.
Якщо рецензент виявляє плагіат або інші види академічної недоброчесності у наданому рукописі, він має повідомити про це редактора з пред’явленням матеріалів, які підтверджують плагіат або інші знайдені прояви академічної недоброчесності.
Під час розгляду рукопису рецензент має звернути увагу на такі його характеристики:
- чи є рукопис достатньо унікальним та цікавим для публікації?
- чи відповідає рукопис загальній тематиці журналу?
- чи підпадає рукопис під загальні стандарти, яких дотримується журнал?
- чи відповідає заявлений заголовок тексту рукопису?
- чи спирається дослідження, описане в рукописі, на науковий метод?
- чи містить рукопис наукові результати?
- чи є рукопис логічно структурованим?
- чи є висновки дослідження відповідними заявленій меті і чи не є вони вже отриманими у інших наукових дослідженнях?
Рішення рецензента має бути кваліфіковане за одним з трьох пунктів:
(1) прийняти без змін
(2) прийняти зі змінами (обгрунтувати у коментарях)
(3) відхилити (обгрунтувати у коментарях)

Коментарі рецензента мають бути сформульовані ясно і зрозуміло. Важливо вказувати, чи є даний коментар власною точкою зору рецензента, чи підтверджується науковими дослідженнями, фактами або іншими даними.