Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Наталія Чепелєва — 2025-06-09

Мета статті полягає в тому, щоб на основі концепції психологічного розвитку особистості в умовах війни схарактеризувати специфіку основних його напрямів у травмівних реаліях сьогодення. Показано, що в умовах війни розвиток особистості в контексті шкільної освіти набув принципового значення, бо він спрямовується не тільки на здобуття знань, але й на формування в українських учнів патріотизму, моральності, стійкості, адаптивності, лідерських якостей тощо. Висвітлено основні напрями психічного розвитку учнів: соціально-психологічний, моральний, інтелектуальний розвиток, розвиток здатності до самостійного учіння, громадянська свідомість особистості; показано специфіку їх трансформації в умовах воєнного стану.

Ефективність запропонованої концепції забезпечується її спрямованістю на продуктивну адаптацію основоположних принципів розвитку школярів в освітньому середовищі до сучасних реалій воєнного стану. Основна її перевага полягає в тому, що зазначена концепція постає інструментом підтримки та зміцнення ментального здоров’я учнів, конструювання життєво необхідних ресурсів для проживання та асиміляції досвіду, пов’язаного з війною.

Врахування запропонованої концепції при конструюванні змісту шкільної освіти сприятиме не лише особистісному зростанню молодого покоління, але й формуванню здатності до самостійної відповідальної діяльності у мінливих умовах суспільного розвитку.

РОЛЬ СТИЛІВ ГУМОРУ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ СПОВНЕНОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Юлія Примак — 2025-06-09

У статті представлено емпіричну розвідку щодо ролі стилів гумору в екзистенційній сповненості молоді, життєдіяльність якої розгортається в умовах війни, де метою було дослідити та проаналізувати особливості зв’язку певних стилів гумору (в розрізі інших життєвих ресурсів) із екзистенційною сповненістю особистості.

Розв’язання поставлених завдань реалізовувалося за допомогою методів теоретичного опрацювання проблеми (аналіз, систематизація, системний аналіз, порівняння), емпіричних методів (трьох методик: опитувальника стилів гумору Р. Мартіна (HSQ), “Шкали екзистенції” А. Ленгле, К. Орглер, опитувальника для знаходження життєвих ресурсів (модель BASIC Ph М. Лахада)), математико-статистичних методів обробки даних та інтерпретаційних методів пояснення досліджуваних феноменів. В емпіричному дослідженні взяли участь 220 молодих осіб, із якими були встановлені заздалегідь довірчі взаємини.

Результати дослідження підтвердили, що стилі гумору особистості диференційовано пов’язані з індикаторами її екзистенційної сповненості. Кореляційним аналізом з’ясовано специфіку опосередкування в наступному: самопідтримувальний стиль гумору якнайкраще увиразнив адаптивну одновекторну модель конструювання дескрипторів екзистенційної сповненості особистості, зокрема й завдяки залученню більшої різноманітності життєвих ресурсів та системній саморефлексії. Екзистенційний ландшафт життєтворення осіб, які актуалізують агресивний, аутопринизливий, афіліативний стилі гумору, вималювався як складний, проблемний, нестабільний і травмівний. Усі індикатори екзистенційної сповненості продемонстрували обернений кореляційний зв’язок із аутопринизливим стилем гумору, що й засвідчило його винятково дезадаптивну роль. Отримані результати зафіксували значущість наразі такого життєвого ресурсу як почуття та емоції для всіх осіб із різним стилем гумору, але й встановлено обернений кореляційний зв’язок афіліативного, агресивного й аутопринизливого стилів гумору з індикатором “самодистанціювання”, що й послугувало аргументом виснування щодо дезадаптивного функціоналу вищезазначеного ресурсу, наявності квазірефлексії як особливої форми психологічного захисту.

Певний стиль гумору може опосередковувати специфічну траєкторію екзистенційної сповненості особистості. Найрозповсюдженіший нині серед молоді самопідтримувальний стиль гумору підтвердив свою порівняно найдаптивнішу й сприяючу роль у цьому процесі. Особливої психологічної уваги потребують випадки з такими стилями гумору як аутопринизливий, агресивний, афіліативний заради сприянню в подоланні їхнього різною мірою дезадаптивного функціоналу щодо процесу екзистенційної сповненості особистості, життєдіяльність якої розгортається в умовах війни. Неоднозначне резонування та конструювання екзистенційної сповненості у молоді запротокольовано у випадку з афіліативним стилем гумору, коли в умовах тривалої невизначеності, екзистенційної кризовості його апріорний адаптивний потенціал продемонстрував нездатність особистості до достатньої самостійної конструктивності. Тому саме системний підхід дозволив охопити та чітко спроєктувати, організувати, провести та інтерпретувати отримані результати представленої розвідки, виокремивши специфіку конкретних випадків.

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ «ВИКЛАДАЧ-СТУДЕНТ-МОВНА ПІДГОТОВКА» НА ЗАСАДАХ КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ

Олена Семеног — 2025-06-09

У статті представлено результати дослідження впливу комунікативного підходу на розвиток ЕІ в системі «викладач-студент-мовна підготовка». Представлено аналіз тлумачень емоційного інтелекту та обґрунтовано доцільність розвитку емоційного інтелекту в системі «викладач-студент-мовна підготовка». Описано особливості мовної підготовки студентів на прикладі навчання української мови на засадах комунікативного підходу. Наведено приклади роботи з текстом та комунікативних завдань. Представлено результати трьох опитувань студентів за тестом Хола на визначення емоційного інтелекту. Педагогічний експеримент тривав з березня по грудень 2022 року. Емпіричні дані були піддані статистичному аналізу: критерій Пірсона для підтвердження нормальності розподілів рівнів ЕІ у групах та критерій Стьюдента оцінки середніх окремо за кожною шкалою. Підтверджено статистичну значущість змін в кінці експерименту для шкал «емоційна обізнаність», Управління своїми емоціями, «розпізнавання емоцій інших людей», «емоційна обізнаність», «емпатія». За результатами дослідження актуалізовано проблеми відповідної підготовки вчителів, формування у них умінь розпізнавати емоції, реагувати на них, розбудовувати стосунки на основі цих знань. Наведено орієнтири у підготовці вчителів української мови: усвідомлене розуміння системи знань про текст, осмислення сучасних проблем у галузі текстотворення та можливих шляхів їхнього вирішення; відтворення знань у типових ситуаціях тексто-творчої діяльності; формування вмінь моделювати ситуаційно-емоційні завдання; виявлення й розвиток креативності у створенні ситуаційних вправ (аналітичні, комунікативні, асоціативні, дослідницькі).

ON PRESERVATION OF SINGULARITY, ABSOLUTE CONTINUITY AND DISCRETENESS UNDER TRANSFORMATION OF PROBABILITY SPACES

Sergio Albeverio — 2025-06-09

The paper is devoted to the study of conditions for the preservation of mutual singularity resp. absolute continuity, and discreteness of probability measures under measurable mappings of probability spaces.
Under very general assumptions we have found such conditions for the preservations. At the same time a series of important counterexamples are presented.
The results obtained can simplified essentially the study the Lebesgue structure (i.e., finding necessary and sucient conditions for the singular continuity, absolute continuity and discreteness of a wide spectra of probability measures with independent digits of symbolic expansions of real numbers and their multidimensional generalizations.

СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАЛІДНОСТІ ТА НАДІЙНОСТІ МАСОВИХ НЕЗАЛЕЖНИХ ТЕСТУВАНЬ НА ПРИКЛАДІ АНАЛІЗУ РЕЗУЛЬТАТІВ ЄВІ-2024

Яніна Гончаренко — 2025-06-09

Досліджено властивості й обґрунтовано можливість і доцільність застосування різних статистичних методів для оцінки характеристик тестів, які використовують для масових випробувань. Проаналізовано різні підходи до перевірки гіпотези щодо нормальності розподілу результатів тестування та інтерпретації отриманих результатів, сформульовано рекомендації щодо перевірки нормальності результатів єдиного вступного іспиту (ЄВІ) на здобуття другого та третього рівнів вищої освіти в Україні. Обґрунтовано деякі властивості статистичних оцінок показників надійності тесту, встановлено за яких додаткових обмежень показник Кронбаха є незміщеною оцінкою показника надійності. Обґрунтовано й продемонстровано на результатах однієї із сесій ЄВІ метод уточнення меж проміжків, у яких може змінюватися спостережуване значення емпіричної оцінки показника надійності. На прикладі результатів тесту загальної навчальної компетентності як складової ЄВІ продемонстровано практичне застосування аналізу надійності тесту загалом та окремих його блоків і завдань, інтерпретовано отримані результати. Проведено психометричний і змістовний аналіз завдань, для яких за результатами дослідження надійності було виявлено потенційну можливість негативного впливу на надійність тесту.

УМОВИ ФРАКТАЛЬНОЇ ДОВIРЧОСТI ДЛЯ СIМ’Ї ЦИЛIНДРIВ, ПОРОДЖЕНИХ Q-ЗОБРАЖЕННЯМ

Владислав Василенко — 2025-06-09

Робота присвячена розвитку методiв доведення довiрчостi для обчислення розмiрностi Хаусдорфа–Безиковича локально тончих систем покриттiв одиничного вiдрiзка.
В роботi доведено загальнi достатнi умови довiрчостi для обчислення розмiрностi Хаусдорфа-Безиковича системи Q‹- цилiндричних вiдрiзкiв, породжених Q‹-розкладами дiйсних чисел.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПОТОЧНІ ВИКЛИКИ ЩОДО ПРАВ МОЛОДІ ЗА УМОВ ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ОКУПАЦІЇ

Борис Бабін — 2025-06-09

У статті здійснене дослідження модерних наднаціональних стандартів та вітчизняних правових моделей забезпечення прав молоді під час окупації та переміщення; досліджено релевантну організаційну та нормотворчу роботи органів Ради Європи та ООН, відображене правові, планові та програмні нормативні джерела та досліджене повноваження органів публічного управління.

Авторами доведено, що модель нормативно-правових гарантій забезпечення прав та інтересів молоді кристалізувався на глобальному рівні, у першу чергу в форматі актів ООН та у роботі її функціональних підрозділів.

Релевантні документи, включаючи низку резолюцій Генеральної асамблеї, які формували власну системність упродовж останнього півсторіччя, приділили безперечну увагу компетенцій держав щодо забезпечення прав та інтересів молоді під час міждержавних конфліктів та окупації й відобразили особливу роль молодих правозахисників; більш того у XXI сторіччі саме молодь стала ключовим чинником системних перетворень у роботі Об'єднаних Націй.

Авторами також відзначене ключову та системообразуючу роль молоді у формуванні векторів розвитку, що набуває особливого значення за умов збройного конфлікту, зокрема й на прикладі російської агресії проти України. Максимально актуальним у такому форматі стає питання визначення системних статистичних відомостей стосовно кількості молоді, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях або ж була вимушено переселена на територію держави-агресора.

Водночас застосування модерних цифрових рішень, імплементація сучасних засобів, каналів та технологій комунікації з молоддю, яка досі перебуває на тимчасово окупованій території, буде щонайменш сприяти її поступовому залученню до демократичного та транспарентного інформаційного простору України, та водночас забезпечить такій молоді ефективний доступ до практичних спроможностей, які охоплюють й онлайн-сервіси, та для отримання практично корисної інформації для варіативних страт молоді, зокрема такої, що має обмежені можливості чи відповідні спеціальні потреби.

Але за таких умов, підкреслюють автори, вартим на особливу увагу є планування та програмування заходів, що матимуть метою вирішення викликів втрат молоді з тимчасово окупованих територій у сфері освіти, забезпечення її ефективного та системного доступу до навчальних програм та інших матеріалів у дистанційній формі, та посилення мотивацій й практичної спроможності щодо її навчання у закладах освіти, які перебувають на підконтрольній Україні території. Вагомим залишається й питання щодо посилення спроможності молодіжних ініціатив, структур та організацій, які охоплюють значну кількість переміщеної молоді чи мають метою її підтримку, у процеси схвалення соціальних, гуманітарних та політичних рішень на українському та європейському рівнях.

СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Олександр Притула — 2025-06-09

Формування сучасної системи військово-патріотичного виховання української молоді в умовах російсько-української війни потребує осмислення та наслідування кращих здобутків та традицій виховної роботи у цій сфері, що були винайдені радянською освітньою системою, масовою оборонно-патріотичною громадською організацією СРСР, українською скаутською організацією «Пласт», українськими історичними традиційними бойовими мистецтвами (бойовий гопак, спас, хортинг тощо), а також сучасними формами національно-патріотичного виховання дітей та молоді (Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»)) тощо.

Відзначається, що громадські організації з військово-патріотичного виховання мають не лише забезпечити бойовий вишкіл потенційних захисників та захисниць України, сформувати готовність молоді стати на захист Батьківщини, розвинути бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України, здійснювати вагомий внесок у формування духовної, високоморальної, життєво компетентної особистості, гідного громадянина України. Для формування бойового, морально-психологічного духу підростаючого покоління, утвердження стійкої мотивації до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, вироблення глибокого розуміння громадського обов’язку та готовності у будь-який час стати на захист України вкрай необхідні спільні зусилля органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості, навчально-виховних закладів, батьків та самої молоді.

TRANSFORMATION OF THE IMAGE OF TARAS SHEVCHENKO DURING THE PERIOD OF DEFENSE OF UKRAINE 2014-2024: ON THE EXAMPLE OF STREET ART WORKS

Лариса Осадча — 2025-06-09

During 2014-2024, Ukrainian society faced the existential challenges of preserving its unity, sovereignty and national identity. Against the background of current threats, there was a question about the future of the Ukrainian state, as well as about the lessons of the past. Therefore, figures of creators of the Ukrainian nation with a strong historical background, including politicians Mykhailo Hrushevskyi, Pavlo Skoropadskyi, as well as cultural figures Ivan Mykolaichuk, Ivan Franko, Hryhorii Skovoroda, Taras Shevchenko, have been returned to the space of public visual communication. The figure of Taras Shevchenko occupies a unique position in this context because starting from the period of protests on the Maidan through the Revolution of Dignity and up to the mobilization campaign that unfolded after the full-scale invasion began his image has always been in the spotlight, undergoing recontextualization and modernization. Shevchenko became a symbol of Ukrainian resistance in general, and not only of the state of national culture of the 19th century – the era in which he lived. Shevchenko became a timeless cultural symbol, so his semiotic recontextualization takes place without losing the valuable meaning of his figure for Ukrainian culture. This is the reason the image of Shevchenko appeared and became inseparable in the context of the Ukrainian resistance of 2014-2024. No other cultural figure was subject to such recontextualization but remained an expression of their era. The second feature of the use of Shevchenko's image in the visual space during the period of war challenges is the coexistence of "formal" and "grotesque" (or "political" and "poetic") pictorial and semantic strategies. Under peaceful conditions, they are usually antagonistic, however, while Ukrainian resistance is going on, those visual strategies of use Shevchenko's image become complementary and mutually reinforcing, affecting the re-actualization of Ukrainian national identity milestones.

CULTURAL HERITAGE UNDER THE THREAT: NEW CHALLENGES AND NEW OPPORTUNITIES FOR INTERCULTURAL COMMUNICATIONS (THE CASE OF BORODYANKA AND IVANKIV IN UKRAINE)

Volodymyr Yevtukh — 2025-06-09

The article claims that the issue of cultural heritage as a component of the phenomenon of culture is at the center of social processes and the attention of active actors of these processes. Attention is drawn to one of the cardinal problems of this context - the preservation of cultural heritage in conditions of catastrophic threats, primarily environmental and military, in particular related to the challenges they generate and the impact they have on intercultural communications. It is analyzed the specific background of the situation with the artifacts of two small Ukrainian towns – Borodyanka and Ivankiv, whose cultural heritage twice fell into turbulent situations: during the Chernobyl disaster in 1986 and Russian aggression (full-scale Russian invasion of Ukraine in 2022). Among this heritage, attention is drawn to the story of the rescue of the paintings of the naïtivist artist Mariya Prymachenko and the Borodyanka’s cockerel (Borodyanskyi pivnyk) - efforts to preserve them provided an example of the conscious attitude of Ukrainians to the cultural heritage of their people and its role, and therefore Ukrainian culture in general, in intercultural communications. It is noted that the appearance of graffiti by the British street-artist Banksy on the walls of destroyed houses in Borodyanka became a sign of Ukrainians’ interest in the art of other nations and a kind of invitation to intercultural communications.

Episodes of consolidation at the national and international levels aimed at preserving the cultural heritage of peoples and the development of intercultural communications and intercultural interaction are shown.

ETHNIC BUSINESS: METHODOLOGICAL ASPECTS OF UNDERSTANDING THE PHENOMENON IN FOREIGN AND DOMESTIC SCIENTIFIC TRADITIONS

Maksym Yaroslavskyi — 2025-06-09

The article deals with the analysis of methodological aspects of understanding the phenomenon of ethnic business by foreign and Ukrainian researchers. The factors of relevance of such a statement of the problem are emphasized. Attention is paid to taking into account the following points: awareness of the fact of ethnic diversification of a large number of countries of the contemporary world due to the existence of representatives of various ethnic origins within the framework of one state-territorial formation; intensification of migration movements; formation of socio-cultural spaces in which representatives of certain ethnic groups are concentrated; level of interethnic interaction in multi-ethnic countries; policy of official authorities at the national and local levels; interaction of the foreign-ethnic population (diaspora) of certain countries of residence with countries of origin.

The need for an interdisciplinary approach in studying the phenomenon of ethnic business, as well as in the formation of methodological principles of its research, is emphasized. The state of foreign and domestic discourse is presented and it is suggested to pay attention to the fact that improving the methodology for understanding the phenomenon of "ethnic business" will require more active use of new technologies, including those that artificial intelligence can offer.