Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем http://iscs-journal.npu.edu.ua/ <div style="width: 650px;"> <div style="float: right; margin: 6px;"><img src="http://iscs-journal.npu.edu.ua/public/journals/214/md_mddss_2012_1.jpg" /></div> <div style="text-align: justify;"> <p><strong>«Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем» </strong>- це рецензований журнал iз вiльним доступом, що публiкує дослiдницькi статтi, огляди, повiдомлення, дискусiйнi листи, iсторичнi та фiлософськi студiї в усiх областях теорiї складних систем для впровадження взаємодiї мiж науковцями з рiзних галузей математики, фiзики, бiологiї, хiмiї, iнформатики, соцiологiї, економiки та iн. Ми бажаємо запропонувати iстотне джерело актуальної iнформацiї про свiт складних систем.</p> </div> <div><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію</strong> друкованого засобу масової інформації серія КВ №23840-13680Р від 27 березня 2019 року.</div> <div><strong>Періодичність виходу журналу:</strong> 2 рази на рік.</div> <div><strong>Рік заснування:</strong> 2012 <div><strong>Мова видання:</strong> українська, російська, англійська.</div> <div><strong>Засновник:</strong> Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова.</div> <div>Журнал індексується міжнародною наукометричною базою даних <strong>Web of Science (ESCI)</strong> та зареєстровано у системах <strong>ROAD, CiteFactor</strong>.</div> <div>Електронна копія журналу у відкритому доступі зберігається у <a href="http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/3896" target="_blank" rel="noopener">репозитарії <strong>Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова</strong>.</a></div> </div> </div> Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова uk-UA Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем 2307-4515 <span>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span><br /><br /><ol type="a"><ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li></ol></ol> Science in the modern world: from value to complexity http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/226959 <p>The paper focuses on the problem of actualizing the role of<br />science as a complex system in the prospects of development of society<br />and man. The development of science is shown to have led to the formation and assertion of information and digital reality. It has accelerated<br />the pace of globalization in all spheres of life— from obtaining information<br />to knowledge, from the expansion of visual communication to stimulating<br />the movement of people, technology and finance. At the same time, the<br />introduction of scientific innovations deepens the polarization of countries,<br />continents and regions in terms of technological potential. The growing<br />complexity of the modern world can be realized by appropriate complex<br />thinking. The paper has revealed the main stages of formation of a new<br />type of personality capable of understanding the complex world, independent decision-making, in the process of cognition and freedom of behavior<br />in a situation of radical transformation of values of science and culture.<br />The dynamics of changes in science, technology, socio-cultural and economic life is determined as well. This situation gives rise to a new “reflective society”, corresponding to the initial levels of information theory<br />of complexity, in the context of which human activity becomes non-linear,<br />innovative and chaotic. It is emphasized that understanding the dynamics of a complex world and its systems stimulates the emergence of new<br />approaches in management theory. In their context, the task of forming<br />complex thinking is set, the ways of its active introduction into the culture<br />of scientific knowledge and learning are determined.</p> Leonid Hubersky Oksana Zhylinska Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 53 60 10.31392/iscs.2021.18.053 Culturology as the system of synergetic approaches http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232834 <p>We discuss about the culturology as the system of synergetic<br />approaches, as a science about culture and the importance of developing<br />various forms of human communication, the culture of interpersonal communication at the level of individuals, social groups, elites, and finally,<br />countries that are able to “break down barriers between countries”, to<br />create an open space for exchanging cultural values, teach to share, show<br />ethical responsibility and generosity.</p> Tetiana I. Andrushchenko Tetiana V. Andrushchenko Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 61 70 10.31392/iscs.2021.18.061 The Концепцiя творчостi як мiждисциплiнарна складна адаптивна система http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232837 <p>У статтi висвiтлено концепцiю творчостi як складну систему, визначено<br />ознаки їх спорiднення. Доведено, що в процесi творчостi вiдбувається взаємообмiн iнформацiєю, вона має свої пiдсистеми у кожнiйгалузi знань, узагальнюючи якi можна<br />визначити її внутрiшню будову. Вказано, що творчiсть в процесi суспiльного розвитку,<br />безумовно, є адаптивною, починаючи з наскельних малюнкiв, якi вiдповiдали запитам<br />первiсного суспiльства i завершуючи сучасними науковими розробками в галузi клонування людини, штучного iнтелекту. Зроблено висновки, що концепцiя творчостi, як<br />система може пiдтримувати свiйстацiонарнийстан, а також має здатнiсть нарощувати<br />впорядкованiсть i складнiсть за рахунок адаптивної активностi. Визначено, що творчiсть вирiзняється своєю функцiональною та динамiчною складнiстю, що зумовлено її<br />мiждисциплiнарнiстю.</p> Богдан Андрусишин Ольга Токарчук Наталя Опольська Євген Бiлозьоров Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 71 84 10.31392/iscs.2021.18.071 Психосемантичнi основи професiйної самоефективностi студентiв: стан сучасного наукового дискурсу http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232840 <p>У статтi проаналiзовано змiстовi та структурнi особливостi дискурсу розвитку самоефективностi студентiв та окреслено його ресурсний потенцiал у цiннiсно-мотивацiйнiй саморегуляцiї процесу професiоналiзацiї. У дослiдженнi використано методику «Шкала<br>самоефективностi» (Schwarzer &amp; Jerusalem, 1995; адаптацiя — Галецька, 2003) та авторський опитувальник «Профiль самоефективностi<br>студентiв» (Музика, 2018). На основi дискурс-аналiзу висловлювань<br>студентiв виокремлено п’ять тем розвитку самоефективностi: цiлi та<br>мотиви, здiбностi, рефлексiя, стiйкiсть до невдач, саморозвиток. Встановлено, що iснує пряма залежнiсть мiж показниками самоефективностi i досвiдом досягнень.<br>Факторно-семантичний аналiз результатiв опитування пiдтвердив<br>iснування структурних i змiстових вiдмiнностей у семантичному просторi самоефективностi студентiв, якi мають значущi досягнення на<br>етапi пiдготовки до майбутньої професiйної дiяльностi, i тих, якi не мають. Для перших характерна бiльш виражена диференцiацiя факторної структури, що є показником семантичної гнучкостi i вищого ресурсного потенцiалу розвитку самоефективностi. У семантицi навчальнопрофесiйної дiяльностi студентiв без досягнень переважно вiдображено їхню орiєнтацiю на основнi вимоги освiтнього середовища за мiнiмуму власної активностi.<br>Результати факторно-семантичного аналiзу опитування студентiв iз<br>досвiдом досягнень були використанi для уточнення назв шкал i змiсту<br>тверджень, що їх наповнюють, та дозволили виокремити ще одну наскрiзну шкалу. Таким чином, розроблений нами опитувальник «Профiль професiйної самоефективностi студентiв» складається з таких<br>шкал: «лiдерство, цiлi та мотиви професiйної дiяльностi», «здiбностi<br>й упевненiсть», «рефлексiя й особистi стандарти», «стiйкiсть до невдач, долання i воля», «самоосвiта i саморозвиток» та «цiннiсний досвiд».<br>Результати дослiдження можуть використовуватися викладачами<br>i психологами з метою дiагностування iндивiдуальної структури самоефективностi студентiв i розроблення, на цiй основi, програм iндивiдуальних консультацiй та групових тренiнгiв для її розвитку.</p> Олександр Музика Олена Музика Свiтлана Ставицька Геннадiй Ставицький Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 99 112 10.31392/iscs.2021.18.099 METHODS OF DECODING DATA USING BIOLOGICAL RESEARCH AND ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN CULTURE PRACTICE http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232346 <p><strong>Abstract.</strong> The article is a comprehensive analysis of projects aimed at studying AI technologies and culture interaction. The author examines the specifics and uniqueness of art works created through AI-technologies using examples of projects from “ThoughtWorks Arts Global Research”, “Innovation Laboratory of New Technologies”, “Isolation Foundation” and “IZONE Creative Association”. The article analyzes the principle of selection of materials, algorithmic analysis of data, the interdependence of digital data received from the user's brain impulses with audiovisual content, the possibility of instant data processing in the process of creating an artistic product. The author explores the principles of tracking brain function and decoding human genetic data, which are used to create art projects. The article assesses the potential that AI possesses and explains the conditions necessary for the implementation of AI-technology in culture. As a result of the study, the author revealed that through algorithmic analysis it is possible to transform digital data into a system of expressive signs of visual and sound arts, to broadcast the received audiovisual content. The author finds out that through these technologies it is possible to create interactive art forms (interactive film, installations, immersive presentations, etc.).</p> Tetiana Sovhyra Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 5 14 10.31392/iscs.2021.18.005 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ У МОЗКУ СЛАБОЗОРИХ ЛЮДЕЙ ПІД ДІЄЮ НА ШКІРУ ДОЛОНЬ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ РІЗНИХ ДОВЖИН ХВИЛЬ ВИДИМОГО ДІАПАЗОНУ http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/215259 <p>Проведено експериментальне дослідження впливу електромагнітного випромінювання різних довжин хвиль видимого діапазону на мозок слабозорих під час їх навчання шкірно-оптичному сприйняттю. В експериментах брали участь 12 слабозорих дітей (за їх бажанням та при наявності дозволу їх батьків). Вимірювання стану різних органів та систем досліджуваного проводилося за допомогою апарату «КСД» шляхом реєстрації та комп’ютерного аналізу електромагнітних коливань, що випромінюються його організмом. Порівняння контрольних вимірювань (до початку експериментів) з вимірюваннями, що проводилися під час навчання шкірно-оптичному сприйняттю, дозволило виявити низку закономірностей. Спостерігалася активація сітківки очей (які були закриті пов’язкою) при контакті долоні з папером всіх кольорів, крім чорного. При цьому також активувалися деякі ділянки зорової кори мозку. Було відзначено синхронне підвищення активності лобової частки мозку та бета-ритмів на всіх етапах експериментів, що може свідчити про підвищення уваги дітей до процесу навчання. Аналіз змін ритмів мозку показав, що вплив на шкіру долонь (при зав’язаних очах) синього кольору викликав посилення концентрації уваги, про що свідчило максимальне підвищення бета-ритму. Зелений колір при тих самих умовах діяв заспокійливо, що підтверджується високим рівнем активності тета-ритму. Рівень альфа-ритму перевищував рівень як дельта-, так і тета-ритмів при дії на шкіру долонь кольорів червоного та фіолетового (в спектрі якого спостерігалася червона компонента), що було ознакою активації центральної нервової системи. Експерименти також показали синхронне підвищення активності III пірамідального шару кори головного мозку у відділах, які беруть участь в обробці тактильної і зорової інформації (поля 3 та 17 за Бродманом). Отримані результати можуть бути підтвердженням наявності у людей механізмів, які забезпечують шкірно-оптичне сприйняття кольору, що потребує подальших ретельних й всебічних досліджень.</p> Володимир Титар Юлія Єльчіщева Ольга Шпаченко Алла Мельнікова Віктор Мізрахі Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 15 39 10.31392/iscs.2021.18.015 Фотоінактивація in vitro Staphylococcus aureus світлом різних ділянок видимого спектру http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/215840 <p><em>Питання ефективної антисептичної обробки в медицині залишається актуальним і його вирішення спонукає до пошуку нових засобів впливу на патогенну мікрофлору. </em><em>Фотодинамічна терапія є альтернативним до антибіотиків сучасним методом інактивації патогенних мікроорганізмів, що заснований на використанні різних фотобіологічних ефектів, що викликаються за допомогою поєднаного застосування світлового випромінювання, кисню і фотосенсибілізатора. Перевагами такого підходу є відсутність селективності та розвитку резистентності бактерій. Як відомо, жорстке ультрафіолетове випромінювання застосовують для стерилізації поверхонь, медичних інструментів тощо. Світло даного діапазону хвиль однаково шкідливе як для прокаріотичних, так і для еукаріотичних клітин, що й обмежує сферу його застосування. За певних умов світло з більшою довжиною хвилі також може виявляти антимікробну дію. Якщо у бактеріальних клітинах присутні специфічні речовини – фотосенсибілізатори, які мають максимуми поглинання у ділянках електромагнітного спектру – при опроміненні такі сполуки взаємодіють із оточуючими молекулами, зокрема кисню, і генерують утворення токсичних для клітин вільних радикалів.</em></p><p><em>Досліджували</em><em> дію світла з довжинами хвиль 390, 460, 530 нм та комплексний ефект червоного світла (660 нм) із фотосенсибілізатором метиленовим синім на інактивацію in vitro диких штамів Staphylococcus aureus. Мікроорганізми отримували на середовищі жовтково-сольового агару (ЖСА). Оцінку чутливості мікроорганізмів до дії світла відповідної довжини хвилі проводили у суспензії бактерій, яку готували у середовищі Мюллера-Хінтона. Суспензію інкубували на водяній бані 20 хв при 37 <sup>о</sup>С. Опромінення суспензії проводили монохроматичним світлом 390, 460, 530 та 660 нм (Lika-Led, Фотоніка Плюс, Черкаси) з емісією 0,1 Дж/с та часовою дискретизацією 2 хв. Розрахунок дози опромінення (Дж/мл) проводили відносно об’єму суспензії бактерій, що становила 10 мл. Ефективність бактерицидної дії світла (%) оцінювали при порівнянні опромінених зразків з контрольними, які перебували в аналогічних умовах, але не піддавалися дії світла.</em></p><p><em>Дослідження дії світла з довжиною хвилі 390 нм та енергією емісії 0,1 Дж/с показали високу бактерицидну ефективність при дозі опромінення 10-11 Дж/мл бактеріальної суспензії, в результаті чого гине 50% КУО. При менших дозах опромінення виявлено інактивацію близько 40% мікроорганізмів від початкової популяції. Наступне збільшення енергії сприяє лінійному зростанню бактерицидної активності світла. Виявлено, що при активації синім світлом 460 нм з дозою опромінення менше, ніж 1,5 Дж/мл, відбувається слабка ініціація загибелі бактеріальних клітин та інактивується лише 4-5% КУО. Подальше збільшення дози опромінення до 10 Дж/мл забезпечує лінійне зменшення кількості КУО до 40% від початкової популяції з виходом на плато. Дія зеленого світла з довжиною хвилі 530 нм має близьку до синього ефективність. Початкова доза опромінення, необхідна для ініціації загибелі бактерій у суспензії становить 2,5-3 Дж/мл, а її збільшення сприяє різкому зниженню кількості КУО на 35%. Подальше зростання сумарної енергії опромінення виявляє значно меншу ефективність. Максимальний бактерицидний ефект становить 50% при дозі 14-16 Дж/мл.</em><em> Метиленовий синій виявляє слабкі бактерицидні ефекти при концентраціях вище 0,01%. У нашому дослідженні виявлено, що при дозі опромінення 1-1,5 Дж/мл та присутності у суспензії 0,0001% метиленового синього кількість КУО у знижується на 25%. Максимальний ефект комплексної дії світла та сенсибілізатора досягається при дозі опромінення 4,5-5 Дж/мл і становить 55-60%. </em></p><p><em>Опромінення in vitro диких штамів Staphylococcus aureus світлом з довжинами хвиль 390, 460 і 530 нм забезпечує інактивацію більш ніж половини КУО у суспензії клітин. Завдяки комплексній дії червоного світла (660 нм), яке має найвищу проникну здатність у тканини, та сенсибілізатора метиленового синього при концентрації 0,0001% досягається висока бактерицидна активність при дозі опромінення 4,5-5 Дж/мл. </em></p> Павло Вірич Оксана Надтока Петро Вірич Віктор Мартинюк Василь Криса Богдан Криса Наталя Куцевол Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 40 50 10.31392/iscs.2021.18.040 Пiсеннi акварелi Амвросiя Ждахи http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232847 Валентина Давиденко Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 115 121 10.31392/iscs.2021.18.115 Записки о времени http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232839 <p>What is time? Time is a frequently and widely used word. That is why the<br>concept of time seems very simple and close to everyone. Back in the fifth<br>century blessted Augustine noticed that this clarity exists as long as we<br>do not focus our attention on this concept. And then we get to a deadlock.<br>However, you cannot give yourself an account of what we are measuring<br>when we are measuring time.</p> Наталия Кондратьева Авторське право (c) 2021 Редакційна колегія, автористатей, НПУ імені М. П. Драгоманова 2021-06-07 2021-06-07 18 87 96 10.31392/iscs.2021.18.087