Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем

МІЖКУЛЬТУРНА EBAЛЮAЦIЯ: КОНТЕНТ ПОНЯТТЯ

Сільвія Яскула — 2025-11-06

В епоху зростаючої глобалізації інтенсифікується проблематика міжнародних проєктів, які потребують міжкультурної евалюації. Зростаюча потреба в міжкультурній евалюації стимулює її використання професійними експертами в усьому світі, зокрема в університетах, дослідницьких інститутах, державних установах, школах та в економічному секторі. Цей вид евалюаційних досліджень все частіше використовується для визначення цінностей діяльності, програм і послуг сфер, що поєднують культури в різних сферах, таких як міжнародна співпраця, зовнішня торгівля, міжнародний освітній і науковий обміни, питання міжнародної безпеки, а також туризм, охорона здоров’я та страхові послуги. Однак це вимагає особливого підходу до досліджень, заснованои на оцінці спільно узгоджених критеріїв, які часто є результатом тривалих і вправних переговорів, взаємодії та діалогу представників рзномнітних культурних традицій. Це можливо в умовах рефлексії первинного розуміння взаємозв'язку індивіда та його культури, а згодом відносин між окремими культурнии системами.

МІЖ КОНФОРМІЗМОМ І СПРОТИВОМ: ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ТА РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Олександр Позній — 2025-11-06

У статті досліджуються процеси трансформації соціальної та релігійної ідентичності мешканців тимчасово окупованих територій України в умовах тривалого політичного, інформаційного та символічного тиску з боку Російської Федерації. Робота репрезентує поліпарадигмальний підхід до вивчення запропонованої проблематики, поєднуючи символічний інтеракціонізм, теорію соціальної ідентичності та концепцію соціального спротиву. На основі якісного (26 глибинних інтерв’ю) та кількісного (опитування понад 2000 респондентів) дослідження зафіксовано домінування гібридної соціальної ідентичності, що балансує між зовнішнім конформізмом і латентним спротивом. Встановлено розбіжності між публічною та приватною самоідентифікацією, особливо в питаннях національної приналежності, мови та участі в релігійному житті. Виявлено, що релігійна сфера дедалі частіше використовується як інструмент пропаганди, а повернення на ТОТ зумовлене переважно побутовими й економічними причинами, а не ідеологічною підтримкою окупаційної влади. Отримані результати набувають особливого значення для подальшого осмислення ідентичнісних змін в кризових умовах, та розширюють розуміння різнорівневих трансформаційних процесів, які виникають під впливом окупації.

TRANSFORMATIONS IN EDUCATION IN THE CONTEXT OF AI (PHILOSOPHICAL ANALYSIS)

Андрій Кириченко — 2025-11-06

The ability of philosophical methodology in optimizing the outputs of scientific and pedagogical study of artificial intelligence (AI) and its implementation in the educational process are analyses in the paper. Implementation of philosophical and methodological principles into a certain scientific research makes possible to highlight that the society forms intellect of a personality; artificial intelligence as a direct analogue of authentic intelligence can only exist in fantasy or as an ideal. Positive aspects of the use of AI are outlined, as well as main threats from its use which are of a methodological nature. In particular, scientific and pedagogical work will be carried out using simplified models of thinking and in a partly artificial reality. Examples of the introduction of philosophical methodology into scientific and pedagogical research are shown with the following goals: to stay within the philosophical line of measure; to reach the stage of tolerance, psychological stability. It is pointed that such threats could only be minimized but only on the global scale applying philosophical methodology. Conclusion: the task is extremely complex, but it is adequate to the complexity of AI challenges; its solution is possible only on the basis of combining efforts of politics, philosophy, ethics, psychology, economics and pedagogy. At this stage, philosophical and methodological guidelines in scientific and pedagogical activities can be taken into account as markers.

ВІКОВА ДИНАМІКА КОГНІТИВНИХ СТИЛІВ ОСОБИСТОСТІ

Тетяна Бушуєва — 2025-11-06

Перспективним напрямом підвищення якості освіти є впровадження в практику навчання ідей стильового підходу, зокрема, врахування когнітивно-стильових особливостей суб’єкта навчання. У визначенні вікової динаміки когнітивних стилів найменш дослідженим є період дошкільного та молодшого шкільного віку. Мета статті – представити результати дослідження психологічних особливостей когнітивних стилів полезалежність-поленезалежність та імпульсивність-рефлективність у дітей молодшого шкільного віку. Застосовувалися методики «Фігури Готтшальдта», «Порівняння схожих малюнків» Дж. Кагана. Виходячи із положення щодо квадриполярності когнітивних стилів, для виділення когнітивно-стильових субгруп був використаний кластерний аналіз за методом Уорда. Вибірка складалася із 239 учнів 1-4 класів навчальних закладів міста Києва. Аналіз динаміки прояву когнітивних стилів у молодших школярів на різних етапах навчання виявив різницю змін когнітивних стилів на цьому віковому етапі. Когнітивний стиль полезалежність-поленезалежність у молодшому шкільному віці знаходиться у стадії активного становлення, відбувається зростання поленезалежності, але нерівномірно на різних етапах навчання. Когнітивний стиль імпульсивність-рефлективність проявляє стійкість у молодшому шкільному віці. Визначена динаміка розподілу молодших школярів за поєднаними когнітивно-стильовими групами. Проаналізовані статеві особливості прояву когнітивних стилів у молодших школярів.

ДЕТЕРМІНАНТИ МОРАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІЙ

Ірина Булах — 2025-11-06

У статті здійснено теоретичний аналіз феномена моральної мотивації волонтерської діяльності молодих людей в умовах воєнних дій і презентовано результати емпіричного вивчення його детермінант.

Становлення сучасного молодого покоління, зокрема, моральне, відбувається під час війни, що накладає відбиток на цей процес. Значна кількість студентів долучається до волонтерської діяльності, проте не всі з них займаються цим на постій основі. Волонтерський осередок позитивно впливає на розвиток особистості юнацького віку. Доброчинна, благодійна, громадська активність сприяє процесам особистісного зростання молодих волонтерів. У такій діяльності юнаки та юнки знаходять соціальний простір для втілення та укріплення власних моральних цінностей, які й виступають детермінантами їх моральної мотивації.

За результатами емпіричного дослідження було виявлено, що половина респондентів має високий рівень моральної мотивації, а інша половина (третина – середній і десята частина – низький) виявляє ознаки нестабільності та нестійкості моральних мотивів. Досліджуваним з високим рівнем моральної вмотивованості характерна самовідданість, готовність надавати допомогу без жодних упереджень, а волонтерство є дуже важливою складовою їх життя; респонденти з середнім рівнем також доволі активно долучаються до благодійництва, проте їх моральна мотивація є епізодичною, що призводить до несистематичної участі у волонтерській діяльності та браку ініціативності; досліджувані з низьким рівнем схильні до вибірковості тих, кому вони бажають допомагати, а кому – ні, тому безоплатну допомогу від них отримують здебільшого друзі та близькі знайомі.

Результати опитування дозволили виокремити такі детермінанти моральної мотивації волонтерської діяльності: емпатійність, моральна обов’язковість, справедливість, альтруїстичність, національна ідентичність, солідарність, толерантність, патріотизм. Саме зазначені детермінанти найбільше спонукають юнаків і юнок займатися доброчинною діяльністю та є їх моральними цінностями. Перелічені детермінанти уособлюються в гуманістичних, альтруїстичних і просоціальних мотивах досліджуваних з високим рівнем і втілюються в їх безкорисливій діяльності. Натомість у респондентів з середнім і низьким рівнями вищезгадані мотиви не є провідними.

Таким чином, проведене дослідження зумовлює необхідність подальшого вивчення окресленої проблеми та розробки практичного інструментарію для здійснення комплексної психологічної роботи з тими волонтерами, які мають середній і низький рівні моральної мотивації, що сприятиме розвитку останньої.

НОВЕ ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ШЛЯХ ПОДОЛАННЯ ФЕЙКУ У ВИКЛИКАХ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА ЗАГРОЗ АВТОРИТАРИЗМУ

Ольга Гомілко — 2025-11-06

Повномасштабна війна Росії проти України свідчить, що сила слова не поступається міццю традиційній зброї. Російські фейки про бойових гусей та вирощених у біолабораторіях США в Україні комарів, нацистський режим Києва, втому від України Заходу та низка подібних пропагандистських нісенітниць знаходять велику кількість своїх прихильників не лише серед росіян, але й по всьому світу. Статтю присвячено виявленню шляхів подолання руйнівного впливу фейку на людську свідомість. Незважаючи на глобальне вживання слова «фейк», воно є недостатньо академічно визнаним. Філософське осмислення фейку уможливлює його концептуалізацію з метою аналізу резистентних механізмів проти руйнівної дії фейку. Постмодернізм та сучасний постколоніалізм створюють живильний ґрунт для посилення останньої, ставлячи під сумнів універсальні модерні цінності розуму, істини та прогресу. На відміну від авторитаризму демократія в умовах цифрової доби виявляє більшу вразливість до фейку. Відновлення модерних цінностей стає ключовим завданням нового просвітництва зі збереження демократії та протидії авторитаризму.

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ВИМІР

Леонід Губерський — 2025-11-06

Обґрунтування міждисциплінарної стратегії сучасної науки дозволяє виявити нову концептуальність філософії науки, яка репрезентує методологічне та епістемологічне оновлення проблематики. Метою статті є спрямування дослідницької уваги на виявлення міждисциплінарності соціальної філософії науки як взаємодії філософських та соціально-гуманітарних дисциплін і на такій основі репрезентувати осмислення проблематики невизначеності за допомогою поєднання методологічного та епістемологічного інструментарію. Теоретичні засади дослідження ґрунтуються на аналізі наукових концептуалізацій і методологічних підходів, які презентують зміну фокусу дослідження ситуацій невизначеності в межах теорії потенційних несподіванок, застосування методологічного концепту антикрихкості, підходу сценарного планування. Висвітлено, що завдяки міждисциплінарній взаємодії не лише налагоджується наукова комунікація, здійснюється перенесення теоретичних та емпіричних структур знання, але й відбувається рецепція методології та епістемічно-дискурсивних практик науки. Обґрунтовано поворот до проблематики соціальної філософії науки, соціальної і прикладної епістемології як нових міждисциплінарних напрямків. Висновки. Соціальна філософія науки є сучасним міждисциплінарним підходом філософії науки, яка взаємодіє з соціальною і прикладною епістемологією та описує сценарії для складних контекстів, де епістемічні суб’єкти взаємодіють між собою, щодо вироблення спільних рішень в проблемних та невизначених ситуаціях, розв’язання яких потребує використання методологічних та епістемологічних підходів.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ У ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ STEАM ОСВІТИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТ

Наталія Морзе — 2025-11-06

В епоху штучного інтелекту (ШІ) методологічна підготовка вчителів інформатики до впровадження STEAM освіти потребує трансформації, яка є необхідною умовою для розвитку інноваційної освіти, що здатна забезпечити підготовку конкурентоспроможних вчителів, готових до сучасних викликів. Адже майбутні вчителі інформатики потребують глибокого навчання в галузі ШІ, розуміння тісного зв'язку STEAM освіти та ШІ, формування і розвитку відповідних STEAM компетентностей в епоху ШІ.

В статті проаналізовані наукові джерела та релевантні публікації за темою дослідження, здійснено опитування для визначення рівня готовності освітян, і майбутніх учителів інформатики зокрема, до впровадження STEAM освіти в епоху ШІ. Авторами здійснено порівняльний аналіз структур STEAM компетентностей, компетентностей у галузі ШІ для вчителів, визначено складові STEAM компетентностей в епоху ШІ майбутніх учителів інформатики та здійснено побудову відповідної моделі STEAM компетентностей з урахуванням впливу ШІ для майбутніх вчителів інформатики.

Також стаття містить аналіз підходів до формування та розвитку зазначених компетентностей у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики та вказує ключові аспекти їх підготовки до використання ШІ в освітньому процесі.

СТВОРЕННЯ ІМЕРСИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Олег Куклін — 2025-11-06

Глобалізація суспільства та транскордонне співробітництво розширюють можливості для молоді України щодо побудови успішної кар’єри в будь-якій країні світу. Ключовою компетентністю досягнення успіху є вільне володіння мовою країни-реципієнта. Наразі володіння англійською мовою набуває все більшої актуальності та є необхідним компонентом підготовки конкурентоспроможного фахівця.

Стаття присвячена дослідженню особливостей побудови імерсивного освітнього середовища в закладі вищої та фахової передвищої освіти, спрямованого на підготовку конкурентоспроможних фахівців різних галузей, затребуваних на ринку праці що розглядається як чинник забезпечення якості підготовки здобувачів освіти. Аналіз наукових джерел слугує авторам за основу трактування та обґрунтування концепту «імерсивне освітнє середовище». Узагальнено практичні можливості побудови такого середовища у закладі освіти. Представлено результати створення імерсивного освітнього середовища в Черкаському державному фаховому бізнес-коледжі та висвітлено його вплив на здобувачів освіти.

У статті акцентується увага на важливості застосування інтерактивних технологій, які сприяють зануренню у мовне середовище. Описано досвід міжнародної співпраці, що дозволяє моделювати умови реального мовного спілкування у навчальному процесі. Наведено результати дослідження ефективності використання імерсивного середовища у підвищенні рівня іншомовної підготовки студентів. Стаття акцентує на важливості зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу як ключового елемента успішного функціонування середовища.

Мета дослідження полягає у вивченні впливу імерсивного середовища на якість підготовки фахівців шляхом узагальнення практичного досвіду його запровадження в освітній процес у Черкаському державному фаховому бізнес-коледжі.

Представлено авторську класифікацію компонентів імерсивного освітнього середовища за об’єктом дослідження та узагальнено результати зворотного зв’язку здобувачів освіти, які є його суб’єктами. Дослідження спонукало авторів, після узагальнення власного досвіду створення іншомовного імерсивного середовища у закладі освіти, до виділення ключових факторів застосованих імерсивних методів та визначення компонентів, які впливають на занурення здобувача у англомовне середовище, створюючи при цьому умови, які максимально наближені до природного процесу.

РОЛЬ УСНОЇ ІСТОРІЇ У ФОРМУВАННІ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ПРИ ВИВЧЕННІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПОКОЛІННЯ «ЗУМЕРІВ»

Олександр Реєнт — 2025-11-06

У статті розглянуто зміст дефініції понять історична пам'ять, усна історія, покоління «зумерів», технології навчання історії України, схарактеризовано різні види історичної пам’яті націй та вказано різноманітні чинники її формування, зокрема, виявлено роль історичного простору, часу та людських емоцій у процесі формування історичної пам’яті. Вказано ключову функцію історичної пам’яті. З’ясовано, що історична пам’ять представників однієї нації, які проживають у різних регіонах може суттєво відрізнятися.

Авторами пояснено відмінності між особистою та колективною історичною пам’яттю, специфіку формування історичної пам’яті у державах з тоталітарним режимом управління. У статті проаналізовано об’єкти історичної пам’яті народу. Авторами наголошено, що історичні спогади є основою формування соціальних і політичних ідентичностей та підкреслено міцний взаємозв’язок і взаємозалежність між поняттями «історична пам’ять» та «ідентичність». Наголошено, що саме історична пам'ять є найважливішою умовою самоідетифікації особистості та зміцнення єдності соціальних груп, оскільки вони конструюються в процесі розуміння історії нації, її сучасного становища, перспектив історичного розвитку.

Автори статті наголошують на унікальності та надзвичайній цінності у процесі формування історичної пам’яті нації досвіду безпосередніх учасників подій та необхідність їхнього інтерв’ювання, що відкриває якісно нові можливості для майбутніх історичних реконструкцій. У ХХ ст. це надало поштовх до розвитку нової ділянки історичної науки – усної історії. Проаналізовано основні історичні етапи та провідні наукові центри. Авторами статті наголошено на тому, що події сучасної російсько-української війни, безумовно, стануть однією з найважливіших сторінок новітньої історії України. Вивчаючи ці події та фіксуючи їх для історичної пам’яті своїх сучасників і нащадків, дослідники та здобувачі освіти будуть широко використовувати метод усної історії.

Авторами досліджено різноманітні традиційні та інноваційні методичні прийоми, які сучасні вчителі можуть поєднувати в процесі формування історичної пам’яті у здобувачів освіти покоління «зумерів» при вивченні новітньої історії України. Зазначено, що сучасні освітяни мають комплексно використовувати весь арсенал наявних у сучасній методиці навчання історії традиційних та інноваційних підходів до відбору навчального змісту, видів та форм освітньої діяльності здобувачів освіти. Наголошено, що знайомство зі свідченнями безпосередніх учасників воєнних подій, які захищали нашу Батьківщину і загинули у боротьбі за її незалежність на уроках історії України є особливо цінними для формування історичної пам’яті у здобувачів освіти покоління «зумерів» про події сучасної російсько-української війни.

СИСТЕМНА МОДЕРНІЗАЦІЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ПІСЛЯВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Тетяна Іванівна Андрущенко — 2025-11-06

потреба в модернізації мистецької освіти існує завжди і залежить від інновацій у світі мистецтва, розвитку науки і практики, досягнень культури, потреб суспільства. Адже, освіта завжди виступає потужним чинником розвитку суспільства і особистості, а в період війни – важливим інструментом формування патріотичних настроїв і переконань, протистояння ворогу. Роль мистецької освіти, яка апелює насамперед до чуттєвої культури людини, має колосальне значення і велику силу. Руйнування підступних рашистських наративів, захист своєї культури, історії, мистецтва, розглядається нині як один з найважливіших чинників захисту та розвитку освіти, підвищення її ролі у наближенні нашої перемоги.

В статті аналізуються основні етапи становлення і розвитку мистецької освіти в Україні, обґрунтовуються шляхи її модернізації, найбільш ефективні підходи до її системної модернізації у воєнний і повоєнний період.

Наголошується, що протидія ворожим впливам на українську духовність набула нині не тільки просвітницько-культурологічного, але й політичного та екзистенційного значення.

ЦИВІЛІЗАЦІЙНА МІСІЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗУМУ

Володимир Муляр — 2025-11-06

Рецензія на книгу: Андрущенко Віктор Просвітницька одіссея розуму / Віктор Андрущенко. - Київ : Знання України, 2025. - 523 с.

УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОСТІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

Володимир Євтух — 2025-11-06

Рецензія на книги: Українське суспільство в умовах війни. 2022: Колективна монографія/С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с.

Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023: Колективна монографія/С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. член-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц.. н. С. Макєєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2023. 334 с.

Українське суспільство в умовах війни. Рік 2024: Колективна монографія/С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. член-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, член-кор. НАН України, д. соц. н. С. Дембіцького. Київ: Інститут соціології НАН України, 2024. 450 с.