Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СЕРВЕРНИЙ КОНТЕЙНЕР ДЛЯ DIGITAL-АНАЛІТИКИ

2023-12-13T21:28:56+02:00

Питання актуальності, кібербезпеки даних підприємства та користувачів, конфіденційності на сьогоднішній день є досить актуальними, оскільки незначна прогалина в даних здатна привести підприємство до банкрутства. Але не всі підприємства на сьогодні день взагалі автоматизували свої процеси, не говорячи про їх диджиталізацію, а тому для них питання переходу на налагодження всього процесу збору даних є гострим і на межі конкурентоспроможності. Тому у статті розглянуто концепцію SMAC, що виступає основою для переходу підприємства від електронного підприємництва до цифрового підприємництва та ґрунтується на необхідності використання соціальних мереж, мобільності, аналітики та хмарних технологій. Наведено характеристику кожного етапу та зазначено, яку користь підприємству здатні принести дані отримані дані в концепції SMAC та використані в процесі digital-аналітики. Виходячи з того, що комфортним методом для підприємств в контексті хмарних технологій та digital-аналітики було оглянуто Google Cloud Platform, яка здатна адаптуватися під різні вимоги та надає безліч продуктів здатних задовільнити підприємства в контексті трансформації та модернізації. А питання щодо конфіденційності даних та можливістю мати права на дані отримані з веб-сайту, мобільного додатку, тощо вирішується за рахунок використання серверного контейнеру представленого Google в рамках Google Tag Manager. Server-Side здатний повністю перевернути сприйняття даних і при цьому задовільними основні законодавчі акти з питань конфіденційності та безпеки даних (CPRA, CCPA, GDPR). Наведено переваги переходу підприємства на Google Tag Manager Server-Side, а також зазначено принцип роботи серверного контейнеру. В контексті дослідження було запропоновано створення схему функціоналу програмного забезпечення, що здатний поєднати не лише операційну, а й стратегічну діяльність підприємства.

МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ФАКТОРНО-ЧАСОВОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ

2023-12-13T21:45:56+02:00

У статті авторами підкреслено, що традиційно існуючі методи прогнозування поділяють на якісні та кількісні, а останні, у свою чергу, - на каузальні (причинно-наслідкові) методи та методи аналізу часових рядів[1].

Встановлено, що в задачах прогнозування методи аналізу часових рядів використовуються при наявності значної кількості даних стосовно реальних значень показника, який вивчається при умові, що тенденція, яка спостерігається із минулого часу, є відносно стабільною. При цьому приймається постулат про те, що минуле достатньо достовірно репрезентує майбутнє.

Запропоновано використання методу прогнозування, що базується на використанні факторно-часової моделі, в який величина, що прогнозується, є функцією великої кількості змінних (факторів). Якщо зв'язок між факторами, що входять до складу каузальної моделі вдається описати достатньо коректно, то точність прогнозу, що отримується із використанням цієї моделі, може бути досить високою.

TECHNOLOGIES FOR STRATEGIC COMMUNICATIONS MODELING

2023-12-13T22:22:07+02:00

The research analyzes the realization problem and fundamentals of the strategic communications functioning system in terms of a modern information society. The research systematizes the experience of the North Atlantic Alliance in the field of introduction of advanced technologies of strategic communications from the military and security perspective. The research reveals the essence and specific nature of strategic communications modeling as the newest tool of strategic management. The research proves the interrelation of the globalization and technologicalization processes with the transformation of information and communication technologies. The emphasis is put on the multidimensionality of understanding of the research issues, which is due to the complexity of formalization of the strategic communications tool.

Three technologies of strategic communications modeling are offered: "Conceptual", "Design" and "Crisis". A comparative review of these technologies is carried out in accordance with the essential indicators existing in NATO standards (STANAG). The emphasis is made on the key components on which effective strategic communications modeling depends.

The approximate algorithm for modeling strategic communications is defined, with the help of which it is possible not only to minimize the consequences of information manipulation and abuse but also, remaining within democratic practices, influence information, and communication reality, presenting it in a positive light, form (change) public opinion, information retrievals and trends, etc.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ СТУДЕНТАМИ ТЕКСТІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

2023-12-13T23:47:32+02:00

Мета статті полягає в тому, що на основі концепції розуміння тексту як процесу засвоєння та породження смислів схарактеризувати інноваційну технологію розвитку в студентів читацької компетентності в умовах дистанційного, змішаного та офлайн навчання, що є запорукою формування в них читацької компетентності, яка лежить в основі оптимізації навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців.

Ефективність запропонованої технології забезпечується орієнтованістю на систему учбових задач, які зумовлюють оволодіння читацькою діяльністю в повному обсязі та основними прийомами розуміння тексту будь-якого формату: вибір стратегії читання залежно від цілей і завдань читання, побудова смислової структури тексту, резюмування тексту, діалогічна взаємодія з текстом, коментування тексту, складання реферативних оглядів проблеми.

Основна перевага розробленої технології полягає в тому, що вона забезпечує оволодіння студентами основними прийомами читання в умовах цифровізації навчання та є вагомим чинником оптимізації їх навчально-професійної діяльності в сучасних умовах підготовки висококваліфікованих фахівців.

Запропонована технологія є продуктивним інструментарієм формування читацької компетентності студентів у процесі здійснення ними читацької діяльності в контексті усіх сучасних форматів навчання у виші: онлайн, офлайн, а також змішаного формату.

MIGRATION PROCESSES AS ATTRIBUTIVE CHARACTERISTICS OF POST-GLOBALIZATION

2023-12-13T23:10:29+02:00

The beginning of the XXI century can be described as post-global. It is conditioned by various and even contradictory events and processes: the legacy of globalisation with the structures of the WB, EU, UN, NATO, which continue to function today, but, as the present shows, need to be modernised in view of the international relations of the modern times; mass migration, which significantly affects the development of local economies in particular, as well as the geo-economy in general, the "brain drain" and "brain gain" in certain regions of the world. These processes also have a significant impact on socio-cultural processes, namely acculturation.

The scale of migration processes at the present stage of world development requires clarification of their content, causes and consequences, since they have a significant impact on all spheres of human and social life. The article determines that the defining characteristics of migration processes are socio-economic, military, environmental, religious, demographic, political, ethnic, educational, moral and psychological, etc.

The article focuses on such a type of migration as forced migration. It is generally accepted that migration is a purely personal choice, however, forced migration is a consequence of events and processes that a person is unable to influence or change. The authors of the article note that the processes of forced migration from Ukraine, which are a consequence of the Russian-Ukrainian war, need to be carefully studied to minimise the consequences, as the scale is catastrophic. According to the UN Refugee Agency, 7.9 million people have fled Ukraine, and 5.9 million have become internally displaced. The main reason for the displacement of people was the security situation. Of course, the vast majority of citizens have returned to Ukraine, but residents of the areas close to the hostilities are still living and will continue to live outside their homes for a long time, as much of the living space in these regions has been destroyed. The authors state that it is necessary to develop mechanisms and conditions for the return of citizens. It is necessary to use the education and skills acquired abroad and adapt them to the realities of our own society in order to create new prospects for its further development in the political, socio-economic, religious and cultural spheres.

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ

2023-12-13T23:29:13+02:00

Швидкий розвиток інформаційних технологій, який заполонив абсолютно всі сфери суспільного життя, диктує свої правила та ставить жорсткі вимоги до кожної людини. На сучасному етапі розвитку суспільства, в епоху глобалізації, безперечно, важливим є розуміння значущості та правильності ведення державної політики, прийняття стратегічних рішень розвиток впливових сфер управління державою, які мають першочергове значення для процвітання країни, усвідомлення прийняття очікуваних рішень або, навпаки, доцільності прийняття непередбачуваної стратегії поведінки.

Метою даної роботи є вивчення напрямків розвитку правової культури населення в Україні та поза її межами, визначення тих явищ, які мають вплив на правове виховання населення та на основі них сформулювати найбільш вдалі та ефективні вектори розвитку підвищення ролі правової культури населення. Такі знання представляють особливий інтерес, адже дозволяють виробити стратегію зниження рівня злочинності в державі за допомогою підвищення правової культури населення.

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК СИСТЕМНА ПАРАДИГМА СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

2023-12-13T22:43:46+02:00

Дослідження зумовлене важливістю освіти та продуктивного інтелекту в усіх складових життя українського суспільства, у тому числі й державної освітньої і культурно-мистецької політики. Попри значну розробленість цієї проблематики в науковій літературі, звертається увага на окремі аспекти для додаткового вивчення. Реалії російської військової агресії, її руйнівних наслідків сформували складні виклики у сфері вітчизняної культури і освіти та потребу їх системного переосмислення та подолання. Культурно-мистецька політика розглядається як сукупність принципів і норм, адміністративних та фінансових видів діяльності, які забезпечують дії держави у культурно-мистецькій сфері. Як багаторівнева сфера діяльності державних органів, культурно-мистецька політика розглядається крізь призму таких аспектів: політичний, соціальний, економічний. Формування нової моделі культурно-мистецької політики в українській державі передбачає активне, креативне використання міжнародного, зокрема європейського досвіду та поєднання вітчизняних традицій, що мають безперервний історичний характер.

Важливими критеріями ідентифікації нації, держави є культура й освіта — два визначальні показники, за допомогою яких стає можливим відслідкувати їх прогресивну динаміку розвитку, або ж навпаки, зворотну тенденцію регресу. Ця парадигма розглядається на прикладі становлення і розвитку мистецької освіти в Україні.

Мистецька освіта України представлена потужними традиціями та формуванням траєкторії сучасних теоретичних узагальнень й мотиваційної спрямованості освіти майбутнього. За принципом Болонської системи освіти, враховуючи національні культурно-мистецькі та освітні традиції, а також регулюючись нормативними документами чинного законодавства на сьогодні в Україні функціонує чітка система мистецької освіти. Інтернаціоналізація, академічна мобільність, академічна доброчесність як важливі мотиваційні комплекси стають важливим елементом загальної стратегії освіти. Сучасна мистецька освіта перебуває в стадії перманентних змін, трансформацій, пошуків та експериментів. Циклічність, системність і послідовність— коли один рівень освіти шляхом логічного обґрунтування і продовження переходить в інший — і не тільки переходить, а й формує його, стає його невід’ємною частиною, утворюючи сутність мистецької освіти України. Така система підготовки є унікальною не тільки в Європі, а й у світовому просторі.

ФЕНОМЕН ЗОБРАЖЕННЯ У ФІЛОСОФСЬКИХ ЕКСПЛОРАЦІЯХ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ І ЙОГАННА ВОЛЬФГАНТА ГЕТЕ

2023-12-13T22:57:49+02:00

АнотаціяНа матеріалі інтерпретацій феномену видимого і невидимого у працях Сковороди і Гете аналізуються витоки сучасної культури зображення, яка попри не порівняльні технічні і технологічні можливості зберігає деякі суперечливі моменти процесу секуляризації. Це знаходить прояв у постсекулярних тенденціях сьогодення, які несуть на собі відбиток ризиків і досягнень доби Просвітництва. Розглядаються трансформації платонізму і неоплатонізму у діалогах Сковороди, де зображення має амбівалентний функціональний потенціал: надає імпульсів для проникнення у царину невидимого і разом з цим приховує невидиме, створюючи ілюзії, вказуючи людині хибні шляхи і перспективи. Зосереджується увага на тому, як Сковорода обґрунтовує можливості подолати ці загрози і ризики через трансформації тілесного на духовне. Сократівський імператив «Пізнай себе!» Сковорода перетворює на практичну вимогу подвійної герменевтики зображення, що здійснюється через віру, яка відкриває шлях світла і змінює інтенціональність споглядання. Від зваблення барвами людина у своєму духовному розвиткові просувається справжньої гармонії кольорів, заданої творцем. Гете, на відміну від Сковороди, здебільшого зосереджується на реабілітації видимого як джерела пізнання і розвитку людської чуттєвості. Гете пропонує міждисциплінарний аналіз фарб і кольорів, акцентуючи взаємозв’язок їх фізичного, хімічного, психологічного і морально-етичного аспектів Обидва підходи містять у собі зародки сучасної культури зображення.

У пам’ять про Наталiю Кондратьєву

2023-12-13T05:43:53+02:00

Величезну втрату вiдчув весь колектив журналу «Мiждисциплiнарнi
дослiдження складних систем» коли у березнi 2023 року передчасно пiшла
у засвiти Наталiя Володимирiвна Кондратьєва.

ЕТНІЧНА МОЗАЇКА НЬЮ ЙОРКА

2023-12-14T00:03:58+02:00

У одному із моїх попередніх есеїв про Нью Йорк (завважу, що їх я вибудовую на основі моїх професійних знань та американської статистики) я спробував відтворити мозаїчність етнічної палітри його населення. Для цього я обрав два методи: а) метод статистичного аналізу; б) метод історико-соціального спостереження за процесами формування та динаміки етнонаціонального складу населення міста. Мені здається, що вимальовується досить різнобарвна картина ‑ з більш і менш помітними (за кольором шкіри та поведінковими реакціями) складовими мозаїки.