Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем

The Main Strategies of Education Development In The Context of The Ukraine's Peace Formula

Віктор Андрущенко — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

The study makes a socio-philosophical and philosophical-educational explication of the education development strategy aimed at the effective implementation of the Ukraine’s peace formula, proposed as a road map for the cessation of military aggression by Russia. The article provides a historical-philosophical analysis (19^th – 21^st centuries) of the ideological foundations and prerequisites for the attack on Ukraine, which formed the basis of indoctrination, the task of which was implemented by educational systems in the territories of the Russian Empire, the USSR, and contemporary Russia. The author managed to demonstrate the deep axiological rootedness of Russian education in the narratives of revanchism, neo-totalitarianism, etc. The study proves that it is Ukrainian education that can act as an effective tool for the implementation of the ideas of democracy and human dignity, formulated by outstanding domestic thinkers of the 20^th – 21^st centuries (Bohdan Gavrylyshyn, Myroslav Popovych, Oles Honchar, Ivan Dzyuba, etc.), and Western intellectuals (Noam Chomsky, Charles Taylor, Jacques Rancière, Peter Sloterdijk, Hans Ulrich Gumbrecht, etc.).

The author demonstrates that the Ukraine’s peace formula (radiation and nuclear security, food security, energy security, release of all prisoners and deportees, restoration of the territorial integrity of Ukraine and the world order, etc.) draws attention to the need to educate people in the ability to live, fight and win. The Ukraine's peace formula comes from a holistic vision of the world, a productive solution to national, regional and global problems that require a comprehensive understanding in modernized national education.

ТРАНСГУМАНІЗМ ЯК ІДЕЯ ІМАНЕНТНОГО ФІЗИЧНОГО БЕЗСМЕРТЯ ТА ДЖЕРЕЛО НОВОЇ ТЕМПОРАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ ЛЮДСТВА

Ольга Кивлюк, Олена Гончарова — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

В межах філософської рефлексії розглянуто темпоральну парадигму трансгуманістичного суспільства, в якому гіпотетично уможливлюється фізичне безсмертя людини, що приховує в собі антигуманістичні цінності, чи то ціннісну девалідизацію. Трансгуманізм як засіб подолання фізичної смерті – питання, яке в умовах науково-технічного прогресу, розвитку цифрових та нанотехнологій, штучного інтелекту, створює когнітивний дисонанс між світоглядними орієнтирами темпорального буття людини і суспільства в екзистенціальному та соціокультурному вимірах. Смерть як факт життєвої біографії кожної людини отримує свого значення як точка переосмислення і «перезапуску» всіх попередніх життєвих подій, але водночас це переосмислення відбувається у рамках тієї темпоральної парадигми, яка панує у даній історичній епосі. Акцентуючи увагу на ідеї іманентного фізичного безсмертя людини у певному темпоральному векторі, в дослідженні змодельовано темпоральну парадигму суспільства трансгуманістичного безсмертя в контексті трансгуманістичного типу світогляду.

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ: ВИКЛИКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Єгор Міненко, Костянтин Захаренко, Ростислав Драпушко, Ольга Волянюк — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Стаття зосереджується на аналізі ролі інформаційної безпеки як фундаментального чинника у забезпеченні політичної стабільності та безпеки громадян, суспільства, держави. У контексті воєнних умов акцент робиться на виявленні та нейтралізації шкідливого впливу різноманітних кіберзагроз, а також на стратегіях зменшення шкідливих наслідків з метою підтримання соціальної та політичної стабільності. У дослідженні відзначено відсутність в Україні комплексної, ефективної моделі для системного забезпечення державної, суспільної та індивідуальної інформаційної безпеки.

В якості основних інструментів поширення дезінформації в умовах війни автори ідентифікують соціальні мережі, підроблені або зламані акаунти публічних особистостей, а також локальні та глобальні чати у месенджерах.

Акцентується увага на значних проблемах, пов'язаних із поширенням чуток, пліток, фальсифікованої інформації у контексті інформаційної безпеки. Під цими феноменами розуміється широкий спектр практик, зокрема фейкова реклама, виступи псевдоекспертів, вигадані змови, маніпулятивні клікбейти. Окрема увага приділяється механізмам поширення фальсифікованих новин у соціальних мережах, наприклад, використанню ботоферм, «фабрик тролів», провокаційних акцій. Важливим є також розгляд фейкових новин як елемента інформаційного протиборства у контексті російської агресії, що передбачає зіткнення різних наративів.

Не зважаючи на численні наукові праці, спрямовані на аналіз сутності поняття "інформаційна безпека", вивчення основних загроз інформаційній безпеці, розгляд етапів її вдосконалення, національних правових основ забезпечення інформаційної безпеки, а також механізмів боротьби з дезінформацією, в цій сфері до сьогоднішнього дня не було проведено системних досліджень, які б розглядали проблематику інформаційної безпеки в умовах воєнного часу, а також основні механізми протидії дезінформації в умовах воєнних дій.

Метою цієї статті є аналіз викликів та загроз інформаційній безпеці України у воєнний час та визначення механізмів боротьби з неправдивими новинами в умовах воєнного стану. Це дослідження має важливе значення для розробки ефективних стратегій інформаційної безпеки, які враховують специфіку воєнного часу та динаміку геополітичних впливів та глобалізації, з якими стикається Україна.

Стаття розкриває різні компоненти інформаційної безпеки, зокрема інформаційні технології та інформаційно-психологічний захист. Значна увага приділяється освіті населення у сфері медіаграмотності, поширенню неспотвореної інформації через державні онлайн-ресурси, медіа, а також встановленню відповідальності за розповсюдження фальсифікованих новин. Окремо обговорюються стратегії управління фейковими акаунтами та нейтралізації фейкових новин, зокрема за допомогою спеціалізованих підрозділів кіберполіції. У статті також визначаються та детально описуються основні напрями вдосконалення інформаційної безпеки як важливої складової національної безпеки України.

НА РОЗДОРІЖЖІ ІСТОРІЇ ВІД XVI ДО ХХІ СТ.: ГУМАНІЗМ VS ТОТАЛІТАРИЗМУ (МУЗИКА У ПОДОЛАННІ ПРОБЛЕМ УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ)

Наталя Сиротинська, Любов Кияновська, Лідія Мельник, Василь Федоришин — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовуються методологічні підходи до національної ідентичності й особливостей формування ідентичності в різних суспільно-історичних умовах відповідно до теорії «довгого часу» (long durée) французького філософа, послідовника школи «Анналів» Фернана Броделя. Згідно з нею спочатку проведено порівняльний аналіз історико-культурного середовища трьох міст у XVI ст., які відіграли важливу роль у європейському розвитку - Флоренції, Москви і Львова. Аналіз соціокультурного середовища і правових норм кожного міста засвідчив залежність мистецтва від трактування особистої свободи мешканців. Виявлено, що створення Флорентійскої камерати та Львівського братства пов’язані з усвідомленням громадських прав і обов’язків громадян міста, натомість деспотизм Московського царства інспірував появу цензури, опричнини та кріпацтва.

Від ренесансного періоду перекидається місток до ХІХ ст., коли розвиток культури, її музичного сегменту, у двох імперіях, між якими була поділена Україна, – російській та Австрійській (Австро-Угорській) – демонструє різні суспільно-політичні підходи до національних традицій народів, що їх населяли, а відтак створює різні передумови для утвердження української національної ідентичності в ХХ ст. Через те реляція з тоталітарним більшовицьким режимом у східному і західному регіонах України з різним історичним бекграундом у другій половині ХХ ст. в УРСР мала істотні відмінності. Однак зараз поступово переважає спільність ментально-духовних витоків, усвідомлення єдності національної культурно-мистецької традиції.

ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМІР КОНЦЕПТУ «УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ»: РАЦІОНАЛЬНО-ЛОГІЧНИЙ МОДУС

Наталія Таценко, Лілія Молгамова, Лариса Отрощенко — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Центральною темою дослідження є обґрунтування нового лінгвосинерегичного погляду на концепт УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ як вербалізований цивілізаційний бренд. Стверджується, що структурними частинами концепту є три модуси: 1) раціонально-логічний, 2) образно-ідентифікаційний та 3) організаційний. Починати аналіз складної динаміки концепту необхідно з раціонально-логічного модусу, у межах якого досліджується лексичне значення імені концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ, оскільки значення мовного вислову прирівнюється до позначуваного ним концепту. Лексичне значення імені концепту проаналізовано за допомогою методики компонентного аналізу із царини структурної семантики на ґрунті словникових дефініцій із виокремленням ключових сем як найменших складників номінативного поля концепту. Вказана методика виявила, що лексема ідентичність не має того семантичного наповнення, яке вкладають у неї користувачі в процесі вживання з лексемою українська, а використовується в українському дискурсі як аналогія до англомовної лексеми identity. Тим самим ми вважаємо, що те, що вкладається в семантику концепту УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ, вичерпніше передається словосполученням українська національна самосвідомість. Ба більше, лексико-семантичні поля словосполучень українська ідентичність та українська національна самосвідомість мають властивості фрактальної подібності. Відтак елементи та семантичні складники цих словосполучень створюють «семантичний фрактал», семи якого повторюються і розгортаються в різних контекстах і аспектах, зберігаючи загальний смисл концепту. За такого підходу семи концепту (мікрофрактали) «проростають» одна в одну, ідентифікуючи його смисл і маючи у своїй семантиці ознаки інших мікрофракталів цього концепту. Показовим є те, що ця властивість самоподібності, забезпечуючи виконання закону єдності в різноманітності, породжує цілісне сприйняття концепту. За результатами здійсненого аналізу запропоновано визначення концепту УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ.

ІДЕНТИЧНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (СПІЛЬНОТ) У КОНТЕКСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ДИНАМІКИ

Наталія Хоменко, Дарина Цуканова, Олексій Євтух — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті аналізуються деякі ключові аспекти динаміки ідентичності представників національних меншин (спільнот) України у контексті їхньої міжетнічної взаємодії. Передовсім йдеться про мову, про елементи етнічної культури, традиції, про особливості поведінкових активностей цих спільнот та їхній вплив на взаємодію різних компонентів етнонаціональної структури населення України. Зазначається, що сьогодні формуються дві тенденції у міжетнічній взаємодії: а) прагнення до збереження самобутності національних меншин, яке реалізується зокрема у їхніх мовно-культурницьких та освітніх практиках; б) активізація їхньої участі в інтеграційних процесах, що має на меті зміцнення єдності українського суспільства й виявляється у позитивному налаштуванні на взаємодію з усіма компонентами його етнонаціональної структури – на двох рівнях, з основною етнічною більшістю (українцями) та іншими спільнотами. У статті операціоналізуються основні терміни, контент яких дає можливість осмислити динаміку ідентичності. Звертається увага на необхідність формування атмосфери комфортності у міжетнічній взаємодії на базі вправного етнополітичного менеджменту, зокрема законодавства, яке сприятиме балансу зазначених двох тенденцій у етнонаціональному розвиткові українського суспільства.

У статті подається стан вивчення проблеми зарубіжними й вітчизняними дослідниками.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ В ЕКОНОМІЦІ ТА ОСВІТІ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Алла Богуш, Ірина Вороненко, Олександр Вороненко, Олена Нагорна — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Досліджено еволюцію наукового пошуку у сфері цифрової трансформації. Здійснено динамічний аналіз наукових публікацій англійською та українськими мовами, присвячених цифровій трансформації у науковометричній базі даних Google Scholar. Побудовано карту публікаційної активності у науковометричній базі даних Google Scholar для наукових публікацій, в яких термін «цифрова трансформація» зустрічається у назві. Здійснено якісний аналіз наукових публікацій українською мовою у науковометричній базі даних Google Scholar, в яких термін «цифрова трансформація» зустрічається в назві статті, опублікованих вченими, які були визначені на попередньому етапі за допомогою VOSviewer та мають найбільше публікацій з досліджуваної тематики. Акцентовано увагу на пріоритетних аспектам цифрової трансформації економічної діяльності та сфери освіти, серед яких, стратегічні зміни системи ведення видів та форм бізнесу на всіх ланках управління в нових умовах; ключові напрями та бар’єри модернізації системи освіти, що спричинені новими викликами тощо. Відзначається, що першочерговим напрямом подальшого наукового пошуку має бути дослідження публікації як вітчизняних, так і закордонних вчених у виданнях з найвищим імпакт-фактором за обраною тематикою, що є пріоритетною задачею, оскільки враховує мету України щодо отримання статусу повноцінного члена Європейської Союзу у найближчій перспективі.

УМОВИ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ В УКРАЇНІ

Олександр Романовський, Юлія Романовська — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Побудова інноваційного суспільства знань в Україні – надважке й надважливе завдання. Українському народу необхідно зрозуміти і прийняти саму ідею інноваційного суспільства знань, створити взаємопов'язані інноваційну економіку та економіку знань для сприяння загальному економічно-технічному зростанню та розвитку країни. Також, необхідно докласти значних зусиль для реалізації цієї ідеї та створити передову країну з високим рівнем інтелекту і виробництва. Вплив академічного капіталізму на формування інноваційної політики у сфері народного господарства, включаючи вищу освіту і науку, є вирішальним для реальних трансформаційних змін у цій сфері і сприяє створенню інноваційного середовища. Інноваційні перетворення відбуваються в рамках інноваційної політики, визначеної керівниками цієї сфери. Інноваційна політика у сфері вищої освіти є сполучною ланкою між політикою науково-дослідної та науково-технологічної діяльності, пошуком і поширенням знань, освітою, підготовкою кваліфікованих спеціалістів у сфері технологічного розвитку, промислової політики, екологічної політики.

Інноваційна політика у сфері промисловості, вищої освіти і науки є однією з основних складових державної соціально-економічної політики, орієнтованої на соціальний розвиток та економічне зростання, і спрямована на створення сприятливих умов для виведення на ринок нових ідей, створених у цій галузі.

Стаття присвячена дослідженню умов побудови інноваційного суспільства знань в Україні, впровадження різноманітних інновацій і реформування промислового та гуманітарного секторів народно-господарського комплексу, що є важливим і актуальним завданням в українській науці. Вивчення умов створення і функціонування інформаційного та інноваційного суспільства у складі суспільства знань є подальшим кроком у розвитку економічної теорії.

Також зазначається, що академічний капіталізм робить інноваційний розвиток сфери народного господарства, вищої освіти та науки реальним і неминучим. Для розуміння перспективних напрямків такого розвитку потрібні як теоретичні дослідження, так і практичні експерименти, а також створення базових знань у цій галузі.

ОСОБЛИВОСТІ СПЕКТРІВ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВИХІДНИХ ТА ОПРОМІНЕНИХ ЕЛЕКТРОНАМИ УФ СД InGaN

ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Досліджувались світлодіоди (СД), вирощені на основі твердих розчинів In_xGa_1-_xN (х≤0,1). Виявлено, що спектр випромінювання досліджуваних зразків при 300К складається з трьох смуг з λ_1мах=370 нм (УФ), λ_2мах=550 нм (жовтої) та λ_3мах=770 нм (червоної). Перша з них виникає внаслідок рекомбінаційних переходів у квантових ямах (КЯ); дві інші – дефектного походження.

Результат оцінки температури p-n-переходу у режимі номінального робочого струму діода (І=20 мА) близький до 252℃. Падіння ефективності випромінювання СД у результаті зростання струму може бути зумовленим збільшенням відносного внеску безвипромінювальних переходів при входженні квазірівня Фермі в область підвищеної щільності хвостів зон.

Дуплетна структура максимуму випромінювання УФ – смуги при 77К – наслідок фононного повторення основної лінії випромінювання.

Опромінення електронами супроводжується падінням інтенсивності свічення всіх трьох смуг; виникнення максимума λ_мах=420 нм очевидно пов’язане із введенням радіаційних дефектів в область КЯ.

Про довiрчiсть системи Q∗-цилiндрiв для обчислення розмiрностi Хаусдорфа–Безиковича

Владислав Василенко, Олександр Вороненко, Микола Пихтар, Григорiй Торбiн — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Робота присвячена розвитку методiв доведення довiрчостi для обчислення розмiрностi Хаусдорфа-Безиковича локально тончих систем покриттiв одиничного вiдрiзка. В роботi доведено загальнi достатнi умови довiрчостi для обчислення розмiрностi Хаусдорфа-Безиковича системи Φ(Q^∗) цилiндричних вiдрiзкiв, породжених Q^∗−розкладами дiйсних чисел. Також висунуто гiпотезу про те, що знайденi достатнi умови довiрчостi є одночасно необхiдними умовами.

Математик, Патрiот, Вчитель, Особистiсть

Від редакції — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

5 вересня 2023 року вiдiйшов у Вiчнiсть Юрiй Григорович Кондратьєв — видатний Математик, Патрiот, Вчитель, Органiзатор Освiти та Науки, надзвичайно багатогранно обдарована Особистiсть i Людина

Вiрити в те, що простiр — нескiнченний

Марина Кондратьєва — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Теплим осiннiм ранком у п’ятому пологовому будинку мiста Києва на-
родився мiй батько.

Особистiсть до плiдного спiлкування

Володимир Євтух — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

За цим титулом мову буду вести про Юрiя Кондратьєва, знаного в Українi i за її межами, передовсiм у Нiмеччинi, вченого математика i освiтянина.

СТВОРЕННЯ МУЗИКОЗНАВЧОЇ КОМІСІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА ЯК ЗАВЕРШЕННЯ ЕТАПУ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКОЛОГІЇ

Оксана Гнатишин — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

Обґрунтована актуальність вивчення діяльності Музикознавчої комісії Наукового товариства ім. Шевченка періоду її становлення в контексті розвитку української музикології. Зауважено, що попередній досвід репрезентації цілісного і багатовимірного образу НТШ, зокрема його Музикознавчої комісії як першого українського науково-музичного осередку академічного спрямування, не передбачав дослідження якості набутків її членів на тлі еволюції загальних знань про музику. Тепер здійснено аналіз планів і завдань, що постали перед українськими музикознавцями у середині 1930-х років. Вивчено досягнення членів Комісії — представників західноєвропейських музикознавчих шкіл — у період їхньої співпраці. Звернуто увагу на напрями наукової творчості кожного вченого, обрані методи досліджень об’єкта уваги, типи опублікованих ними праць. Як особливий (доти ігнорований) інтерес дослідників виділено українську церковну музику. Підкреслено вибір НТШівцями європейського шляху розвитку своєї галузі на основі аналітичного осмислення сутності музики на противагу запроваджуваному на підросійській Україні «радянському музикознавству» (з характерним для нього критичним оцінюванням готових творів на догоду панівній ідеології). Зазначається, що у виборі назви осередку вирішальну роль зіграло розуміння необхідності в умовах бездержавності заявляти про українську культуру зі своєю історією, самобутніми рисами, що викристалізовувалися у зв’язках із західноєвропейським мистецтвом. Звідси спеціальний інтерес до стилістики української музичної творчості, музичної естетики. За короткий (майже трирічний) час своєї діяльності члени Музикознавчої комісії НТШ переконливо довели, що українська наука про музику як окрема галузь до кінця 1940-х років повністю сформувалася і заклала потужний потенціал для свого майбутнього розвитку. Досліджувана корифеями тематика продовжує свій розвій і збагачується, а чимало цікавих ідей і сьогодні гідні вивчення.

THE IDEAL IN THE CULTURAL SYSTEM: A STRUCTURAL-FUNCTIONAL ANALYSIS

Лідія Чорна, Тамара Розова, Сергій Русаков, Генадій Целковський — ср, 26 чер 2024 00:00:00 +0300

The article examines the specifics of the functioning of the ideal as a cultural concept defined as a polysystemic whole. The structural-functional analysis reveals the conceptuality of the ideal as a component of cultural practices and cultural system, which, performing the function of determining the future, has spatial and temporal characteristics and is embodied in the concrete, single. The content of the functional system within which the ideal is constructed is determined. The functional system has a goal-setting essence, the core of which is ideal images. The concept of "negentropy" is introduced, as the opposite of the concept of entropy, and which characterizes the ordering function of the ideal. The deconstructionist postmodern approach and the structural-functional approach to the definition of the ideal are contrasted. The author reveals the organismic nature of the ideal as intertwined and conditioned by human nature and human activity.