МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПОТОЧНІ ВИКЛИКИ ЩОДО ПРАВ МОЛОДІ ЗА УМОВ ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ОКУПАЦІЇ

Анотація

У статті здійснене дослідження модерних наднаціональних стандартів та вітчизняних правових моделей забезпечення прав молоді під час окупації та переміщення; досліджено релевантну організаційну та нормотворчу роботи органів Ради Європи та ООН, відображене правові, планові та програмні нормативні джерела та досліджене повноваження органів публічного управління.

Авторами доведено, що модель нормативно-правових гарантій забезпечення прав та інтересів молоді кристалізувався на глобальному рівні, у першу чергу в форматі актів ООН та у роботі її функціональних підрозділів.

Релевантні документи, включаючи низку резолюцій Генеральної асамблеї, які формували власну системність упродовж останнього півсторіччя, приділили безперечну увагу компетенцій держав щодо забезпечення прав та інтересів молоді під час міждержавних конфліктів та окупації й відобразили особливу роль молодих правозахисників; більш того у XXI сторіччі саме молодь стала ключовим чинником системних перетворень у роботі Об'єднаних Націй.

Авторами також відзначене ключову та системообразуючу роль молоді у формуванні векторів розвитку, що набуває особливого значення за умов збройного конфлікту, зокрема й на прикладі російської агресії проти України. Максимально актуальним у такому форматі стає питання визначення системних статистичних відомостей стосовно кількості молоді, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях або ж була вимушено переселена на територію держави-агресора.

Водночас застосування модерних цифрових рішень, імплементація сучасних засобів, каналів та технологій комунікації з молоддю, яка досі перебуває на тимчасово окупованій території, буде щонайменш сприяти її поступовому залученню до демократичного та транспарентного інформаційного простору України, та водночас забезпечить такій молоді ефективний доступ до практичних спроможностей, які охоплюють й онлайн-сервіси, та для отримання практично корисної інформації для варіативних страт молоді, зокрема такої, що має обмежені можливості чи відповідні спеціальні потреби.

Але за таких умов, підкреслюють автори, вартим на особливу увагу є планування та програмування заходів, що матимуть метою вирішення викликів втрат молоді з тимчасово окупованих територій у сфері освіти, забезпечення її ефективного та системного доступу до навчальних програм та інших матеріалів у дистанційній формі, та посилення мотивацій й практичної спроможності щодо її навчання у закладах освіти, які перебувають на підконтрольній Україні території. Вагомим залишається й питання щодо посилення спроможності молодіжних ініціатив, структур та організацій, які охоплюють значну кількість переміщеної молоді чи мають метою її підтримку, у процеси схвалення соціальних, гуманітарних та політичних рішень на українському та європейському рівнях.