РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ «ВИКЛАДАЧ-СТУДЕНТ-МОВНА ПІДГОТОВКА» НА ЗАСАДАХ КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ

Олена Семеног; Наталія Грона; Тетяна Хомич; Анатолій Розуменко; Артем Юрченко; Олена Семеніхіна

doi:10.31392/iscs.2024.25.090

Автор(и)

Олена Семеног Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy, Україна https://orcid.org/0000-0002-8697-8602
Наталія Грона T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», Chernihiv, Україна https://orcid.org/0000-0003-2578-2865
Тетяна Хомич T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», Chernihiv, Україна https://orcid.org/0000-0002-4557-3174
Анатолій Розуменко Sumy National Agrarian University, Sumy, Україна https://orcid.org/0000-0002-3069-9313
Артем Юрченко Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy, Україна https://orcid.org/0000-0002-6770-186X
Олена Семеніхіна Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy, Україна https://orcid.org/0000-0002-3896-8151

DOI:

https://doi.org/10.31392/iscs.2024.25.090

Ключові слова:

емоційний інтелект, комунікативний підхід, розвиток емоційного інтелекту, освітній процес, комунікативні завдання, мовна підготовка, професійна підготовка

Анотація

У статті представлено результати дослідження впливу комунікативного підходу на розвиток ЕІ в системі «викладач-студент-мовна підготовка». Представлено аналіз тлумачень емоційного інтелекту та обґрунтовано доцільність розвитку емоційного інтелекту в системі «викладач-студент-мовна підготовка». Описано особливості мовної підготовки студентів на прикладі навчання української мови на засадах комунікативного підходу. Наведено приклади роботи з текстом та комунікативних завдань. Представлено результати трьох опитувань студентів за тестом Хола на визначення емоційного інтелекту. Педагогічний експеримент тривав з березня по грудень 2022 року. Емпіричні дані були піддані статистичному аналізу: критерій Пірсона для підтвердження нормальності розподілів рівнів ЕІ у групах та критерій Стьюдента оцінки середніх окремо за кожною шкалою. Підтверджено статистичну значущість змін в кінці експерименту для шкал «емоційна обізнаність», Управління своїми емоціями, «розпізнавання емоцій інших людей», «емоційна обізнаність», «емпатія». За результатами дослідження актуалізовано проблеми відповідної підготовки вчителів, формування у них умінь розпізнавати емоції, реагувати на них, розбудовувати стосунки на основі цих знань. Наведено орієнтири у підготовці вчителів української мови: усвідомлене розуміння системи знань про текст, осмислення сучасних проблем у галузі текстотворення та можливих шляхів їхнього вирішення; відтворення знань у типових ситуаціях тексто-творчої діяльності; формування вмінь моделювати ситуаційно-емоційні завдання; виявлення й розвиток креативності у створенні ситуаційних вправ (аналітичні, комунікативні, асоціативні, дослідницькі).

Посилання

D'Amico A., and Geraci A. 2023. Beyond emotional intelligence: The new construct of meta-emotional intelligence. Frontiers in psychology, 14, 1096663. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1096663.

Andreeva I. N. 2020. Emotional intelligence: from metaphor to integrative phenomenon. Voprosy psikhologii, 5, P. 34-44.

Goleman D. 1998. Working with emotional intelligence. New York : Bantam Books.

Resilient Educator. 2022. Daniel Goleman’s emotional intelligence theory explained. Vol 11. https://resilienteducator.com/classroom-resources/daniel-golemans-emotional-intelligence-theory-explained/ (Accessed: 27.12.2023).

Thorndike E. L. 2018. Intelligence and its use. Harper's Magazine, 8, P. 227–235.

O'Connor P. J., Hill A., Kaya M., and Martin B. 2019. The Measurement of Emotional Intelligence: A Critical Review of the Literature and Recommendations for Researchers and Practitioners. Frontiers in psychology, 10, 1116. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01116.

Emotional Intelligence Measures. Consortium for Research on Emotional Intelligence in Organizations. https://www.eiconsortium.org/ measures/measures.html. (Accessed: 27.12.2023).

Fetiskin N.P., Kozlov V.V., and Manuilov G.M. 2002. Diagnostics of "emotional intelligence" (N. Hall). Socio-psychological diagnostics of personality development and small groups. Moskva : Publishing House of the Institute of Psychotherapy, P. 57-59.

Kenely N. 2019. 2 Emotional Intelligence, Resilience and Wellbeing. In Perspectives on Wellbeing. Leiden, The Netherlands : Brill. https://doi.org/10.1163/9789004394179_003.

Gerasimova V. 2018. Emotional Intelligence. Modern journal of language teaching methods, 8(11), P. 600-608.

Xuanfang H., Xiaoyun Sh. 2016. Mechanism Research of Emotional Intelligence. Proceedings of the 2016 4th International Education, Economics, Social Science, Arts, Sports and Management Engineering Conference (IEESASM 2016), 22, P. 178-181. https://doi.org/10.2991/ieesasm-16.2016.40.

Sah V. 2021. Impact of Emotional Intelligence on Job Performance and Techniques to Improve Emotional Intelligence. Pacific business review international, 13(9), P. 24-29.

Bansal K. 2020. A relative study of emotional intelligence on self-directed learning. Materials Today: Proceedings, 37, P. 2934-2937. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2020.08.701.

Luy-Montejo C. 2019. Problem Based Learning (PBL) in the Development of Emotional Intelligence of University Students. Propósitos y Representaciones, 7(2), P. 353-383. http://dx.doi.org/10.20511/pyr2019.v7n2.288.

Arslan S., and İşeri İ. 2018. Social emotional learning and emotional intelligence: the predicting role of emotional intelligence. International Journal of Happiness and Development, 4(2), P. 113-122. http://dx.doi.org/10.1504/IJHD.2018.10013184.

Li DF, Liu Zhang, XL, Wang M.Y., Wang D., and Shi JN. 2017. Fluid intelligence, emotional intelligence, and the Iowa Gambling Task in children. Intelligence, 62, P. 167-174. https://doi.org/10.1016/j.intell.2017.04.004.

Drigas A., Papanastasiou G., and Skianis C. 2023. The School of the Future: The Role of Digital Technologies, Metacognition and Emotional Intelligence. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 18(09), P. 65–85. https://doi.org/10.3991/ijet.v18i09.38133.

Garbenis S., and Palujanskienė P. 2021. Development of emotional intelligence in the aspect of personality development in the context of a learning organization. society. Integration. education. Proceedings of the International Scientific Conference, 4, P. 90-101. https://doi.org/10.17770/sie2021vol4.6477.

Taheri H., Sadighi F., Bagheri M.S., and Bavali M. 2019. EFL learners’ L2 achievement and its relationship with cognitive intelligence, emotional intelligence, learning styles, and language learning strategies. Cogent Education, 6, 1655882. https://doi.org/10.1080/2331186X.2019.1655882.

Dziuba I. M., Zhukovskyi A. I., ta Zhelezniak M. H. 2014. Komunikatsiia. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. Kyiv : Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy, https://esu.com.ua/article-4423 (data zvernennia: 27.12.2023).

Hrona N. V. 2017. Pidhotovka studentiv pedahohichnykh koledzhiv do formuvannia u molodshykh shkoliariv tekstotvorchykh umin. Nizhyn : PP Lysenko M.M.

Hreb M., Hrona N., Kulyk O., Ovsiienko L., and Chemonina L. 2019. Tools for Electronic Language Pedagogy in the Training System of a Future Primary School Teacher. Journal of History Culture and Art Research, 8(4), P. 186-196. http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v8i4.2227.

Hrona N. V. 2021. Kultura movlennia yak skladnyk profesiino-pedahohichnoho spilkuvannia. Humanitarnyi korpus: zbirnyk naukovykh statei z aktualnykh problem filosofii, kulturolohii, psykholohii, pedahohiky ta istorii. Vinnytsia : TOV «TVORY», 37(2), S. 57–60. [in Ukrainian].

Shevtsova L. S. 2001. Sytuatyvni zavdannia z rozvytku zviaznoho movlennia u 6 klasi. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 1. S.7-9.

Mayer J. D., Salovey P., and Caruso D. R. 2004. Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3), P. 197–215. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1503_02.

Cherry M., Fletcher I., and O’Sullivan H. 2013. The inﬂuence of medical students’ and doctors’ attachment style and emotional intelligence on their patient–provider communication. Patient Educ Couns, 93 (2), P. 177–87. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23747090/.

Halustian O. A., Zakharenko L. M., ta Yurchenko-Shekhovtsova T. I. 2019. Osoblyvosti emotsiinoho intelektu spetsialistiv iz provedennia opytuvannia z vykorystanniam polihrafa Natsionalnoi politsii Ukrainy. Yurydychna psykholohiia, 1 (24), S. 74-84.

Kranefeld I., and Blickle G. 2022. Disentangling the relation between psychopathy and emotion recognition ability: A key to reduced workplace aggression? Personality and Individual Differences, 184(4). https://doi.org/10.1016/j.paid.2021.111232

Dasborough, M. T., and Ashkanasy, N. M. 2002. Emotion and attribution of intentionality in leader–member relationships. The Leadership Quarterly, 13 (5), P. 615–634. https://doi.org/10.1016/S1048-9843(02)00147-9.

Azouzi, M. A., and Jarboui, A. 2014. CEO emotional intelligence and firms’ financial policies. Bayesian network method. Contemporary Economics, 8(1), 5–24. https://doi.org/10.5709/ce.1897-9254.128.

Druskat V. U., and Wolff S. B. 2001. Building the emotional intelligence of groups. Harv. Bus. Rev, 79, 80–91. https://typeset.io/pdf/building-the-emotional-intelligence-of-groups-4kse22n6vv.pdf (Accessed: 27.12.2023).