ШТУЧНИЙ IНТЕЛЕКТ ЯК РЕСУРС РОЗВИТКУ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТI ОСОБИСТОСТI В УМОВАХ ВIЙНИ В УКРАЇНI
DOI:
https://doi.org/10.31392/iscs.2024.24.097Ключові слова:
штучний iнтелект, функцiї, способи реалiзацiї, життєва компетентнiсть особистостi, вимiри розвитку, вiйна в УкраїнiАнотація
Мета статтi полягає в тому, щоб на основi концепцiї розумiння можливостей ШI як ресурсу розвитку життєвої компетентностi схарактеризувати його основнi функцiї, способи їх реалiзацiї та обмеження пiд час вiйни в Українi.
Визначено можливостi використання ШI для пiдтримки iнформацiйно-психологiчного супроводу, соцiально-психологiчної адаптацiї та iнновацiйно-прогностичної пiдтримки особистостi в контекстi трьох ключових вимiрiв розвитку життєвої компетентностi: рутинно-селективному, адаптацiйному та iнновацiйному.
Показано, що рутинно-селективний вимiр включає автоматизацiю рутинних завдань i надання iнформацiйної пiдтримки, що дозволяє зменшити когнiтивне навантаження та забезпечити доступ до актуальної iнформацiї. Адаптацiйний вимiр охоплює системи раннього попередження про можливi загрози, якi допомагають зберегти життя та здоров’я, а також iнтерактивнi системи психологiчної пiдтримки, такi як вiртуальнi психологи Woebot та Wysa. Iнновацiйний вимiр включає стимулювання творчих процесiв та прогнозування можливих стратегiй розвитку особистостi.
Попри великий потенцiал використання ШI як ресурсу розвитку життєвої компетентностi виокремлено такi обмеження як технiчнi проблеми, залежнiсть вiд технологiй, питання безпеки даних та етичнi питання. Врахування цих перешкод i робота над їх подоланням постають ключовими для ефективного використання ШI в умовах вiйни в Українi.
Посилання
Alharthi R., Guthier B., El Saddik A. 2018. Recognizing human needs during critical events using machine learning powered psychology-based framework. IEEE Access, 6, 58737–58753. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2018.2874032
Al-Imam A., Motyka M. A., Je˛drzejko M. Z. 2020. Conflicting opinions in connection with digital superintelligence. IAES International Journal of 112 К. Гуцол Artificial Intelligence. 9 (2). 336. https://doi.org/10.11591/ijai.v9.i2.pp336-348
Biliavska V., Castanho R. A., Vulevic A. 2022. Analysis of the impact of artificial intelligence in enhancing the human resource practices. J. Intell. Manag. Decis. 1. P. 128–136. https://doi.org/10.56578/jimd010206
Bleidorn W., Hopwood C. J. 2019. Using machine learning to advance personality assessment and theory. Personality and Social Psychology Review. 23(2), P. 190–203. https://doi.org/10.1177/1088868318772990
Canbek N. G., Mutlu M. E. 2016. On the track of artificial intelligence: Learning with intelligent personal assistants. Journal of Human Sciences. 13(1). P. b592–601. https://doi.org/10.14687/ijhs.v13i1.3549
Chan C. K. Y., Hu W. 2023. Students’ voices on generative AI: Perceptions, benefits, and challenges in higher education. arXiv, 2305.00290. https://doi.org/10.48550/arxiv.2305.00290
Chen D., Esperan¸ca J.P., Wang S. 2022. The impact of artificial intelligence on firm performance: An application of the resource-based view to e-commerce firms. Frontiers in Psychology. 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.884830
Cox A. M., Pinfield S., Rutter S. 2019. The intelligent library: Thought leaders’ views on the likely impact of artificial intelligence on academic libraries. Library Hi Tech. 37(3). P. 418–435. https://doi.org/10.1108/LHT-08-2018-0105
Gado S., Kempen R., Lingelbach K., Bipp T. 2022. Artificial intelligence in psychology: How can we enable psychology students to accept and use artificial intelligence?. Psychology Learning & Teaching. 21 (1) P. 37–56. https://doi.org/10.1177/14757257211037
Halde R. R., Deshpande A., Mahajan A. 2016. Psychology assisted prediction of academic performance using machine learning. In 2016 IEEE International Conference on Recent Trends in Electronics, Information & Communication Technology (RTEICT) (P. 431–435). IEEE. https://doi.org/10.1109/RTEICT.2016.7807857
Iorga Pisica, A., Edu T., Zaharia R.M., Zaharia R. 2023. Implementing artificial intelligence in higher education: Pros and cons from the perspectives of academics. Societies, 13(5). P. 118. https://doi.org/10.3390/soc13050118
The Role of Higher Education for Ensuring National Security in Ukraine. 2024. / Ivanenko N., Paska T., Irkha A., Rud A., Bohuslavska, L. Futurity Education. 4 (1). P. 210–237. https://doi.org/10.57125/FED.2024.03.25.11
Jensen B. M., Whyte C., Cuomo S. 2020. Algorithms at war: the promise, peril, and limits of artificial intelligence. International Studies Review. 22 (3). P. 526–550. https://doi.org/10.1093/isr/viz025
Jia X.-H., Tu J.-C. 2024. Towards a new conceptual model of AI-enhanced learning for college students: The roles of artificial intelligence capabilities, general self-efficacy, learning motivation, and critical thinking awareness.Systems. 12 (3). P. 74. https://doi.org/10.3390/systems12030074
Kambur E., Akar C. 2022. Human resource developments with the touch of artificial intelligence: a scale development study. International Journal of Manpower. 43 (1). P. 168–205. https://doi.org/10.1108/IJM-04-2021-0216
“Legal personality” of artificial intelligence: methodological problems of scientific reasoning by Ukrainian and EU experts. 2023. / Kostenko O. M., Bieliakov K. I., Tykhomyrov O. O., Aristova I. V. AI & SOCIETY, 1–11. https://doi.org/10.1007/s00146-023-01641-0
Kshetri N. 2021. Evolving uses of artificial intelligence in human resource management in emerging economies in the global South: some preliminary evidence. Management Research Review. 44(7). P. 970–990. https://doi.org/10.1108/mrr-03-2020-0168
Psychology meets machine learning: Interdisciplinary perspectives on algorithmic job candidate screening. 2018. / Liem C.C., Langer M., Demetriou A., Hiemstra A. M., Sukma Wicaksana A., Born M.P., & K¨onig C. J.. Explainable and interpretable models in computer vision and machine learning, 197–253. https://doi.org/10.1007/978-3-319-98131-4_9
Maksymenko I., Akimov A., Markova S. 2024. Trends In The Digital Transformation Of Ukraine’S Economy In The Context Of War. Baltic Journal of Economic Studies. 10(1). P. 175–184. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2024-10-1-175-184
Malhouni Y., Mabrouki C. 2023. Mitigating risks and overcoming logistics challenges in humanitarian deployment to conflict zones: Evidence from the DRC and CAR. Journal of Humanitarian Logistics and Supply Chain Management. 13(2). P. 231–250. https://doi.org/10.1108/JHLSCM-04-2023-0031
Park P. S., Schoenegger P., Zhu C. 2023. Artificial intelligence in psychology research. https://doi.org/10.48550/arXiv.2302.07267
Pathak S., Solanki V. K. 2021. Impact of internet of things and artificial intelligence on human resource development. Further advances in internet of things in biomedical and cyber physical systems. P. 239–267. https://doi.org/10.1007/978-3-030-57835-0_19
Perifanis N.-A., Kitsios F. 2023. Investigating the influence of artificial intelligence on business value in the digital era of strategy: A literature review. Information. 14(2). P. 85. https://doi.org/10.3390/info14020085
Rich A. S., Gureckis T. M. 2019. Lessons for artificial intelligence from the study of natural stupidity. Nat. Mach. Intell. 1. P. 174–180 https://doi.org/10.1038/s42256-019-0038-z
Rudnyts’ka, S.YU. 2023. Protsesual’no-zmistova model’ rozvytku zhyttyevoyi kompetentnosti osobystosti. [A procedural and semantic model of the development of life competence of an individua]. Tekhnolohiyi rozvytku intelektu. – Intelligence development technologies. 7, 1 (33). URL: https://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/616/188 [in Ukrainian]
Sanyaolu E., & Atsaboghena R. 2022. Role of Artificial Intelligence in Human Resource Management: Overview of its benefits and challenges. ResearchGate, (December), 1–8. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.22297.29283
Large pre-trained language models contain human-like biases of what is right and wrong to do. 2022. / Schramowski P., Turan C., Andersen N., Rothkopf C. A., Kersting K. Nat. Mach. Intell. 4, 258–268. https://doi.org/10.1038/s42256-022-00458-8114 К. Гуцол
Strohmeier S., Piazza F. 2015. Artificial intelligence techniques in human resource management — a conceptual exploration. Intelligent Techniques in Engineering Management: Theory and Applications. P. 149–172. https://doi.org/10.1007/978-3-319-17906-3_7
Uludag K. 2023. The use of AI-supported Chatbot in Psychology. Available at SSRN 4331367. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4331367
Vaswani A. et al. 2017. Attention is all you need. Adv. Neural Inf. Process. Syst. 30, 5998–6008. https://doi.org/10.48550/arXiv.1706.03762
Personalized online learning resource recommendation based on artificial intelligence and educational psychology. 2021. / Wei X., Sun S., Wu D., Zhou L. Frontiers in psychology, 12, 767837. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.767837
The Role of Artificial Intelligence in Creation of Future Education: Possibilities and Challenges. 2024. / Zadorina O., Hurskaya V., Sobolyeva S., Grekova L., Vasylyuk-Zaitseva S.. Futurity Education, 4 (2), 163–185. https://doi.org/10.57125/FED.2024.03.25.08
Cognitive psychology-based artificial intelligence review. 2022. / Zhao J., Wu M., Zhou L., Wang X., Jia J. Frontiers in neuroscience. 16, 1024316. https://doi.org/10.3389/fnins.2022.1024316
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).