АКАДЕМІЧНІ СПІЛЬНОТИ І КУЛЬТУРА СВОБОДИ

Марія Култаєва; Леся Панченко; Наталія Радіонова

doi:10.31392/iscs.2024.24.042

Автор(и)

Марія Култаєва G. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Україна https://orcid.org/0000-0002-0603-0986
Леся Панченко Dragomanov Ukrainіan State University, Україна https://orcid.org/0000-0001-8436-1206
Наталія Радіонова G. S. Skovoroda National Pedagogical University, Україна https://orcid.org/0000-0001-7624-5539

DOI:

https://doi.org/10.31392/iscs.2024.24.042

Ключові слова:

академічна спільнота, свобода, освіта, наука, університет, академічна доброчесність, справедливість, академічний капіталізм, глобалізація, ризик

Анотація

В статті на основі узагальнення західноєвропейських соціологічних і політологічних досліджень, пропонується філософсько-освітня рефлексія тенденцій трансформації академічних спільнот, на тлі яких проясняються ризики і потенційні небезпеки реформування вищої освіти в Україні, здійснюваних за зарубіжними зразками. Метою статті є експлікація ролі культури свободи для самореалізації суб’єктності академічних спільнот у сучасних соціально-політичних контекстах. Розкривається методологічний потенціал концептуалізації культури свободи як простору, де відбувається діяльність академічних спільнот та створюються умови їхньої самореалізації. Розширюються горизонти розуміння академічної доброчесності, яка, за умов її надмірної формалізації та регламентації, може стимулювати появу симулякрів результатів науково-педагогічної і технічної творчості. Проаналізовано деякі ризики і небезпеки бюрократизації та контролю за діяльностями академічних спільнот, коли в їхніх культурних фреймах зменшується простір свободи Аналізуються прояви академічної несправедливості через розподіл університетів на елітні та масові, а також обґрунтовується необхідність більш критичного розгляду функціональних можливостей експертного оцінювання в освіті і науці.

Біографія автора

Марія Култаєва, G. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine

Посилання

Boichenko Michailo (2019). Institutional Principles of Academic Integrity: philosophical and legal principles/ In: Philosophy of Education 24 (1), pp. 97-114

Brandt Reinhard (2011) Wozu noch Universitäten? Hamburg: Meiner. 250 p.

Di Fabio Udo (2005). Kultur der Freiheit. München: Lang. 348p.

Gutknecht Thomas (2021) . Mut und Maß statt Wut und Hass Berlin: Springer. 161 p.

Hartmann Michael. Eliten und Macht in Europa. Ein internationaler Vergleich.Frankfurt am Main: Campus. 268 p.

Hartmann Michael. Die Abgeschobenen. Wie die Eliten die Demokratie gefährden. Frankfurt/New York. 2018- 276 p.

Heidegger M. (2014) Die Selbstbehauptung der deutschen Universität. Das Rektorat 1933/34. in: Sammelbeilage N15 von Philosophie Magazin 2014, Nr. 3.

Henke Justus, Pasternack Peer, Schmid Sarah (2017). Mission, die dritte.. Die Vielfalt jenseits hochschulischer Forschung und Lehre. Konzept und Kommunikation der dritten Mission. Berlin: Wiss. Verlag. 274 p.

Honneth Axel (2020). Die Armut unserer Freiheit. Berlin: Suhrkamp. 350 S.

Keese Christoph (2016). Silicon Valley: Was aus dem mächtigsten Tal der Welt auf uns zukommt. München: Pinguin. 320 S.

Koch Bernard (2017) . Bewaffnete Drohnen. [in:] Information Philosophie, N3, pp. 8- 15.

Khamitov Nazip (2023) Academic Integrity as a Challenge, Demand and Will: Contexts og Philosophical Anthropology, Ethics and Philosophy of Education. In: Philosophy of Education 29 (2), pp. 27-37.

Kultaieva Maria (2009). Philosophical and Anthropological Foundation of the Culture of Freedom ad its Educational Implications. In: Philosophy of Education. № 1–2 (8), pp.. 80–98

Kultaieva Maria (2017). The Education and its Deformations in the Contemporary Culture: a Contribution to the Actuality of Theodor W. Adorno’s Theory of Half-Education. In: Philosophy of Education, № 1 (20), pp. 153–195.

Kultaieva Maria (2019). Political Implications of Philosophical Pedagogy. Reflections on Book of R. Mehring “Inventions of Freedom. Rise and Downfall of the Philosophical Pedagogy”. In: Philosophy of Education, № 1 (24), pp. 32–51.

Luhmann Niklas (1995) . Social systems / Translate by John Bednatz with Dirk Baecker. Standford California: Standford Uni. Press, pp. 103-105. 682pp.

Mehring Reinhard. (2018) Die Erfindung der Freiheit . Vom Aufstieg und Fall der Philosophischen Pädagogik. Würzburg: Königstein&Neunmann. 292 p.

Münch Richard (2011). Akademischer Kapitalismus.Über die politische Ökonomie der Hochschulreform. Berlin: Suhrkamp. 459 p.

Nida-Rümelin Julian (2014). Der Akademisierungswahn. Zur Krise beruflicher und akademischer Bildung. Hamburg: Körberstiftung Verlag? 253 p.

Rügemer Werner (1986). Neue Technik. Alte Gesellschaft. Silicon Value. Zentrum der neuen Technologien in den USA. Köln: Pahl Verlag. 247 S.

Rügemer Werner (2017). Bis diese Freiheit die Welt erleuchtet: Transatlantische Sittenbilder aus Politik und Wirtschaft, Geschichte und Kultur- Köln: PapyRossa Verlag. 226 p.

Sharagin A.[Kerber Leonid]. Tupolyev’s Sharaga. Frankfurt am Main: Posev, 1971, 129 p. vtoraja – literatura.com/pdf/kerber-tupolevskaya-sharaga- 1. /91, text.pdf. Retrieved 05.03 2024/

Schulman James L. (2023).The Synthetic University. How Higher Education Can Benefit from Shared Solutions and Save Itself. New York-London. Princeton University Press. 243 p.

Taylor Charles .(1985) What’s Wrong with Negative Liberty? In: Philosophy and Human Sciences. Pilosophical Papers. Vol. 2. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 211-229.

Willke Helmut (2016). Dezentrierte Democracy. Prolegomena zur Revision politischer Steuerung. Berlin: Suhrkamp. 207 p.