ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМІР КОНЦЕПТУ «УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ»: РАЦІОНАЛЬНО-ЛОГІЧНИЙ МОДУС

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/iscs.2023.23.138

Ключові слова:

концепт, раціонально-логічний модус, сема, українська ідентичність, фрактал

Анотація

Центральною темою дослідження є обґрунтування нового лінгвосинерегичного погляду на концепт УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ як вербалізований цивілізаційний бренд. Стверджується, що структурними частинами концепту є три модуси: 1) раціонально-логічний, 2) образно-ідентифікаційний та 3) організаційний. Починати аналіз складної динаміки концепту необхідно з раціонально-логічного модусу, у межах якого досліджується лексичне значення імені концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ, оскільки значення мовного вислову прирівнюється до позначуваного ним концепту. Лексичне значення імені концепту проаналізовано за допомогою методики компонентного аналізу із царини структурної семантики на ґрунті словникових дефініцій із виокремленням ключових сем як найменших складників номінативного поля концепту. Вказана методика виявила, що лексема ідентичність не має того семантичного наповнення, яке вкладають у неї користувачі в процесі вживання з лексемою українська, а використовується в українському дискурсі як аналогія до англомовної лексеми identity. Тим самим ми вважаємо, що те, що вкладається в семантику концепту УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ, вичерпніше передається словосполученням українська національна самосвідомість. Ба більше, лексико-семантичні поля словосполучень українська ідентичність та українська національна самосвідомість мають властивості фрактальної подібності. Відтак елементи та семантичні складники цих словосполучень створюють «семантичний фрактал», семи якого повторюються і розгортаються в різних контекстах і аспектах, зберігаючи загальний смисл концепту. За такого підходу семи концепту (мікрофрактали) «проростають» одна в одну, ідентифікуючи його смисл і маючи у своїй семантиці ознаки інших мікрофракталів цього концепту. Показовим є те, що ця властивість самоподібності, забезпечуючи виконання закону єдності в різноманітності, породжує цілісне сприйняття концепту. За результатами здійсненого аналізу запропоновано визначення концепту УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ.

Посилання

Stepyko M. T. 2011. Ukrainska identychnist: fenomen i zasady formuvannia: monohrafiia. (Kyiv: NISD), 336.

Identity Issues: Literary and Linguistic Landscapes, ed. by V. Lopičić and B.M. Ilić. (Cambridge: Cambridge Scholars Publishing, 2010), 293.

LaBelle S. 2011. Language and Identity. Introduction. The Language, Society and Power Reader, ed. by A. Mooney and others. (London and New York: Routladge), 291−293.

Tatsenko N. 2020. Empathy as a self-organized cognitive model: a linguistic synergetic perspective. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava V (1): 390–423.

Tatsenko N. V. 2021. Linhvosynerhetychnyi vektor analizu kontseptu: dynamika modusiv. Filolohichni traktaty 13, № 1:111–122. DOI: https://www.doi.org/10.21272/Ftrk.2021.13(1)-11

Tatsenko N., Molhamova L. 2021. The concept of DEATH in modern English-speaking discourse: a linguosynergetic perspective. SKASE Journal of Theoretical Linguistics 18, no. 2: 51–74.

Tatsenko N., Molhamova L. 2023. Concepts Through a Linguosynergetic Lens (On the Example of the Concept of Death). Visnyk Universitetu imeni Alfreda Nobelya. Seriya: Filologicni Nauki 1, issue 25: 244–259. DOI: 10.32342/2523-4463-2023-1-25-18

Trier Jost. 1931. Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes: Dhte eines sprachlichen Feldes I. Von den Anfangen bis zum Beginn des 13. Jhdts. (Heidelberg: Winter), 347.

Lakoff G., Johnson M. 1999. Philosophy in the flesh: the embodied mind and its challenges to western thought. (New York: Basic Books), 624.

Fillmore Ch. J., Baker C. 2010. A frames approach to semantic analysis. The Oxford handbook of linguistic analysis, eds. B. Heine, H. Narrog. (Oxford: Oxford University Press), 313–340.

Zhabotynskaia S. A. 2013. Ymia kak tekst: kontseptualnaia set leksycheskoho znachenyia (analyz ymeny эmotsyy). Kohnytsyia, kommunykatsyia, dyskurs 6: 47–76.

Morozova O. I. 2007. Linhvalni aspekty nepravdy yak kohnityvno-komunikatyvnoho utvorennia (na materiali suchasnoi anhliiskoi movy) : dys. … doktora filol. nauk : 10.02.04. (Kharkiv), 460.

Yenikeieva S. M. 2015. Synerhetycheskye parametry strukturnoi orhanyzatsyy v razvytyii slovoobrazovatelnoi systemy sovremennoho anhlyiskoho yazyka. Synerhetyka v fylolohycheskykh yssledovanyiakh: monohrafyia, ed. L. S. Pykhtovnykova. (Kharkov: KhNU ymeny V. N. Karazyna), 2–88.

Mandelbrot B. B. 1982. The fractal geometry of nature. (San Francisco: W. H. Freeman and Co.), 468.

Feder J. 1988. Fractals. (New York: Plenum Press), 256.

Tatsenko N.V. 2018. Empatiia v suchasnomu anhlomovnomu dyskursi: kohnityvno-synerhetychnyi vymir: dys. … doktora filol. nauk: 10.02.04. (Kharkiv), 460.

Kövecses Z. 2017. Conceptual metaphor theory. The Routledge handbook of metaphor, eds. E. Semino & Zs. Demjén. (Oxford: Routledge), 13– 27.

Kövecses Z. 2018. Metaphor in media language and cognition: a perspective from conceptual metaphor theory. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava III (1): 124–141. DOI: 10.2478/lart-2018-0004

Erikson E. 1996. Detstvo i obshchestvo. (Unyversytetska knyha), 592.

Smit E. D. 1994. Natsionalna identychnist. (Kyiv: Osnovy), 223.

Fukuiama F. 2020. Identychnist. Potreba v hidnosti y polityka skryvdzhenosti. (Kyiv: Nash Format), 192.

Barrett M. 1996. English children’s acquisition of a European identity. Changing European Identities: Social-Psychological Analyses of Social Change, ed. G. Breakwell, E. Lyons. (Oxford: Butterworth-Heinemann), 403.

Bevz T. 2020. Kontsept identychnosti ukrainstva v umovakh sotsiokulturnykh transformatsii: zahrozy natsionalnii bezpetsi v humanitarnii sferi (istoriohrafiia problemy). Ukrainoznavstvo 3(76): 178–200. DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(76).2020.213207

Matskiv T. 2017. Mova ta identychnist: ukrainskyi vymir. Ukrainoznavstvo 3(64): 192– 200. DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.3(64).2017.120343

Cherniienko V. 2015. Filosofiia ta identychnist. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia Filosofiia 18: 8–18.

Karmazina M. 2013. Identychnosti u suchasnomu naukovomu dyskursi. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy 3 (65): 4– 29.

Melnyk N. 2013. Kontseptualizatsiia poniattia «politychna identychnist»: mnozhyna vyznachen i pidkhodiv. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy 3 (65): 29–38.

Pashyna N. 2012. Kontsept politychnoi identychnosti v ukrainskii politychnii nautsi. Politychnyi menedzhment 4–5: 180–190.

Lysyi I. 2012. Kontsept natsionalnoi identychnosti v doslidzhenni kultury. Mandrivets 4: 74– 78.

Yevtukh V.2009. Etnichnist: hlosarii. (Kyiv: Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova), 170.

Shulha N. A. 1996. Etnycheskaia samoidentifikatsiia lichnosti. (Kyev: Un-t sotsiolohii NAN Ukrainy), 200.

Kubaievskyi M., Luk’ianenko S. 2009. Kontseptni implikatsii u vyvchenni vzaiemozv‘iazku identyfikatsii y identychnosti. Psykholohiia i suspilstvo 3: 58–68.

Sanina T.O. 2005. Doslidzhennia natsionalnoi ta etnichnoi identychnosti. Naukovi zapysky 46: 22–27.

Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy, uklad. i holov. red. V. T. Busel. (Kyiv; Irpin: VTF «Perun», 2004), 1440.

Ivchenko A. 2004. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. 6-i dodatkovyi tyrazh. (Kharkiv: FOLIO), 544.

Velykyi tlumachnyi slovnyk (VTS) suchasnoi ukrainskoi movy. URL: https://1531.slovaronline.com. (Access date: 09.08.2023).

Longman dictionary of contemporary English. URL : http://www.ldoceonline.com. (Access date: 09.08.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-26

Номер

№ 23 (2023)

Розділ

Дослiдження етнiчної iдентичностi

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).