ФЕНОМЕН ЗОБРАЖЕННЯ У ФІЛОСОФСЬКИХ ЕКСПЛОРАЦІЯХ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ І ЙОГАННА ВОЛЬФГАНТА ГЕТЕ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/iscs.2023.22.087

Ключові слова:

культура зображення, Просвітництво, Сковорода, Гете, фарби, малюнок, око, самопізнання, природа

Анотація

АнотаціяНа матеріалі інтерпретацій феномену видимого і невидимого у працях Сковороди і Гете аналізуються витоки сучасної культури зображення, яка попри не порівняльні технічні і технологічні можливості зберігає деякі суперечливі моменти процесу секуляризації. Це знаходить прояв у постсекулярних тенденціях сьогодення, які несуть на собі відбиток ризиків і досягнень доби Просвітництва. Розглядаються трансформації платонізму і неоплатонізму у діалогах Сковороди, де зображення має амбівалентний функціональний потенціал: надає імпульсів для проникнення у царину невидимого і разом з цим приховує невидиме, створюючи ілюзії, вказуючи людині хибні шляхи і перспективи. Зосереджується увага на тому, як Сковорода обґрунтовує можливості подолати ці загрози і ризики через  трансформації тілесного на духовне. Сократівський імператив «Пізнай себе!» Сковорода перетворює на практичну вимогу подвійної герменевтики зображення, що здійснюється  через віру, яка відкриває шлях світла і змінює інтенціональність споглядання. Від зваблення барвами людина у своєму духовному розвиткові просувається справжньої гармонії кольорів, заданої творцем. Гете, на відміну від Сковороди, здебільшого зосереджується на реабілітації видимого як джерела пізнання і розвитку людської чуттєвості. Гете пропонує міждисциплінарний аналіз фарб і кольорів, акцентуючи взаємозв’язок їх фізичного, хімічного, психологічного і морально-етичного аспектів Обидва підходи містять у собі зародки сучасної культури зображення.

Посилання

. Panok Tetiana. (2022). H.S. Skovoroda v tvorchosti ukrainskykh khudozhnykiv. Novyi kolehium № 4. Kharkiv : KhNPU imeni H.S. Skovorody. S. 14-22.

. Popovych Myroslav. (2005). Hryhorii Skovoroda: filosofiia svobody. Kyiv : Maisternia Biletskykh. 256 s.

. Skovoroda Hryhorii. (2005). Knyzhechka, shcho nazyvaietsia Silenus Alcibiadis, tobto Ikona Alkviadska. Hryhorii Skovoroda. Tvory v dvokh tomakh, t.2,. Kyiv, 2005, S. 7-33.

. Skovoroda Hryhorii. (2005). Narkis. Rozmova pro te: piznai sebe. Hryhorii Skovoroda. Tvory v dvokh tomakh, t. 1. Kyiv. 2005, S. 151-187.

. Skovoroda H. S. (2005) Lysty. Hryhorii Skovoroda. Tvory v dvokh tomakh, t. 2. Kyiv : Oberehy. 2005. – S. 226-378.

. Ushkalov Leonid. (2016) „Symbolia et emblemata selecta“ u tvorchosti Hryhoriia Skovorody. Slovo. Symvol. Rytual. Kharkiv : Akta. – S. 204-226.

. Asmuth Christoph (2011). Bilder über Bilder. Bilder ohne Bilder. Eine neue Theorie der Bildlichkeit. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft. 194 S.

. Böhme Hartmut (2016). Natur und Figur. Goethe im Kontext. Paderborn: Fink. 460 S.

. Goethe Johann Wolfgang (1810). Zur Farbenlehre. Tübingen: Cotta- 153 S. je.sekinger.free.fr// contribution/pdf/ Zur%20 Farbenlehre.pdf

. Suchantke Andreas (2006). Goetheanismus als „Erdung“ der Anthroposophie. Die Drei. Heft 2. 2006. S. 55-65.

. Wildgen Wolfgang (2021). Mythos und Religion. Semiotik des Transzendenten. Würzburg: Königshausen& Neumann 240 S.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-14

Номер

№ 22 (2023)

Розділ

Філософія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).