У пошуках прабатьківщини індо-іранських племен
DOI:
https://doi.org/10.31392/2307-4515/2014-5.2Анотація
Статтю присвячено пошуку витоків культури та етносу індо-іранських (арійських) племен. Позначено віхи розвитку праарійських та арійських етносів в Надчорномор’ї та Надазов’ї в праісторії та за історичної доби. Особливу увагу приділено етнокультурним процесам, що мали місце продовж доби бронзи, коли відбувався процес виділення праарійських племен з індоєвропейської мовної спільноти, а згодом і диференціація їх на індо- та іраноаріїв.
The article is devoted to the origins of culture and ethnicity Indo-Iranian (Aryan) tribes. Marked milestones of praariyskyh and Aryan ethnic groups in the Black Sea Region and Nadazov'yi in prehistory and history for the day. Particular attention is given to ethno-cultural processes that took place cont Bronze Age, when there was a selection process praariyskyh tribes of Indo-European language community, and later on their differentiation and Indo iranoariyiv.
Посилання
Abaev V. I. K voprosu o prarodine i drevnejshih migracijah indoiranskih narodov // Drevnij Vostok i antichnyj mir. — Moskva, 1972. — S. 26–37.
Bratchenko S. N. Donec'ka katakombna kul'tura rann'ogo etapu. — Lugans'k: Shljah, 2001. — 196 s.
Gening V. F., Zdanovich G. B., Gening V. V. Sintashta. Arheologicheskie pamjatniki arijskih plemen Uralo-Kazahstanskih stepej. — Cheljabinsk: Juzhno-Ural'skoe knizhnoe izd-vo, 1992. — 408 s.
Herodot. Istorii v deviaty knyhakh / Pereklad, peredmova ta prymitky A. O. Biletskoho. — K.: Nauk. dumka, 1993. — 576 s.
D'jakonov I. M. Istorija Midii s drevnejshih vremen do konca IV v.do n. je. — Moskva — Leningrad: Nauka, 1956.
Djumezil' Zh. Osetinskij jepos i mifologija. — Moskva: Nauka, 1976. — 276 s.
Djumezil' Zh. Skify i narty. — Moskva: Nauka, 1990. — 229 s.
Egorov V. L. Istoricheskaja geografija Zolotoj Ordy v HIII-HIV vv. — Moskva: Nauka, 1985. — 246 s.
Etnichna istoriia davnoi Ukrainy. — K.: IA NANU, 2000. — 280 s.
Klejn L. S. Katakombnaja kul'tura ili katakombnye kul'tury? // Statistiko-kombinarornye metody v arheologii. — Moskva: Nauka, 1970. — S. 165–179.
Klejn L. S. Ot Dnepra do Inda // Znanie — Sila, 1984. — № 7. — S. 17–20.
Klejn L. S. Jetnogenez i arheologija. — T. 2. — Arii i varia. — Sankt-Peterburg: Evrazija, 2013. — 528 s.
Korenevskij S. N. Rozhdenie kurgana. — Moskva: TAUS, 2012, — 256 s.
Kramarovskij M. «Zolotaja Orda kak civilizacija» // Birinci Uluslararasi Avrasia Arkeoloji Kongresi. Ficea, 21–24 Mayis 2007. — Bildiri Цzetleri. — Izmir, 2007. — С. 116–118.
Отрощенко В. В. До ґенези харизматичних кланiв // Сучаснi проблеми археологiї. — К.: IА НАНУ, 2002. — С. 169–170.Kuz'mina E. E. Arii — put' na jug. — Moskva — Sankt-Peterburg: Letnij sad, 2008. — 558 s.
Norman Braun U. Indijskaja mifologija // Mifologii drevnego mira. — Moskva: Nauka, 1977. — S. 283–336.
Otroshhenko V. V. Shljahami starodavnih kolisnic' // Komsomolec' Zaporizhzhja. — Zaporizhzhja: 13, 17, 20, 25.03.1979. — S. 4.
Pavlenko Ju. V. Praslavjane i arii. — K.: Feniks, 2000. — 272 s.
Pritsak O. Pokhodzhennia Rusi. — K., 1997. — T. 1: Starodavni skandynavski dzherela (krim islandskykh sah). — 1080 s.
Renfrju K. Indoevropejskaja problema i osvoenie Evrazijskih stepej // Vestnik drevnej istorii. — 2002. — № 2.
Trubachev O. N. Indoarica v Severnom Prichernomor'e. — Moskva: Nauka, 1999.
Chajld G. Arijcy. Osnovateli evropejskoj civilizacii / per. s angl. I. A. Emec. — Moskva: Centrpoligraf, 2009. — 272 s. — Moskva.
Chernyh E. N. Obshhnost' kul'tur valikovoj keramiki Evrazii // Jetnogenez narodov Balkan i Severnogo Prichernomor'ja. — Moskva: Nauka, 1984. — S. 246–258.
Chlenova N. L. O vremeni pojavlenija iranojazychnogo naselenija v Severnom Prichernomor'e // Jetnogenez narodov Balkan i Severnogo Prichernomor'ja. — Moskva: Nauka, 1984. — S. 259–269.
Yavornytskyi D. I. Dniprovi porohy. — Dnipropetrovsk: Promin, 1989. — 142 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).