Мова ворожнечі: Виклики та відповіді на них (Приклад університетського середовища)
DOI:
https://doi.org/10.31392/iscs.2022.20.049Ключові слова:
мова ворожнечі, мова ненависті, толерантність, політики толерантності в ЗВОАнотація
Молоді люди найчастіше, порівняно з іншими групами, стикаються з мовою ворожнечі і, на жаль, саме вони схильні її ігнорувати. Вони також вважають її наслідки не надто серйозними, принаймні для себе, а в поодиноких випадках навіть толерують деякі форми агресивної комунікації. Такі висновки на основі проведених опитувань оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. До університету щороку на перший курс вступають молоді люди. Рівень їхньої обізнаності в темі вербальної агресії, характер їхнього ставлення до неї, здатність розпізнавати її і протистояти їй залежать від багатьох факторів – політичної кон’юнктури, наявності чи відсутності якихось кризових ситуацій напередодні, акцентованості на темах толерантності освітян і громадських організацій. Наше ж завдання – з’ясувати цей рівень і, відповідно, розробити свої просвітницькі стратегії.
Посилання
Hate speech. Britannica. URL https://www.britannica.com/topic/hate-speech
Mova vorozhnechi i ekstremistskyi kontent v Interneti (Rozdil VI). 2021. Bezpeka v Interneti. Rezultaty opytuvannia zhyteliv Ukrainy u vitsi 12 rokiv i starshe : analitychnyi zvit / Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii (KMIS). Kyiv, S.45-54. URL: http://surl.li/adixb
Vypadky vorozhykh vyslovliuvan u studentskykh prostorakh. 2021. Newscenter. 27.05.2021. URL: https://news.ucsc.edu/2021/05/hate-speech.html
Tontodimamma Alice, Nissi Eugenia, Sarra Annalina & Fontanella Lara. 2021 Thirty years of research into hate speech: topics of interest and their evolution. Scientometrics. Volume 126. Р. 157–179. URL: http://surl.li/bhpnp
Botescu, George-Mircea. 2015. Preventing hate crime and hate speech. A criminological point of view. Discourse as a form of multiculturalism in literature and communication - sociology, political sciences and international relations. P. 30-42.
Brown, A. 2017. What is hate speech? Part 1: The myth of hate. Law and Philosophy. 36. P. 419–468. URL: https://doi.org/10.1007/s10982-017-9297-1
a. Brown, A. 2017. What is hate speech? Part 2: The myth of hate. Law and Philosophy. 36. P. 561-613. URL: https://www.jstor.org/stable/44980889;
Lvova, O. L. 2018. Mova vorozhnechi: teoretyko-pravovyi analiz poniattia Pravova derzhava. Shchorichnyk naukovykh prats. Kyiv : In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, Vyp. 29. S.71–79. URL: http://surl.li/agiom;
Gould, R. R. 2019. Is the 'hate' in hate speech the 'hate' in hate crime? Waldron and Dworkin on political legitimacy. Jurisprudence. An International journal of legal and political thought. 10 (2). P. 171-187. https://doi.org/10.1080/20403313.2018.1552468;
Howard, Jeffrey W. 2019. Free Speech and Hate Speech / edited Levi M. Rosenblum. Annual Review of Political Science. Vol. 22. P. 93-109. https://doi.org/10.1146/annurev-polisci- 051517-012343;
Baider, F. 2020. Pragmatics lost? Overview, synthesis and proposition in defining online hate speech. Pragmatics and Society. Volume 11. Issue 2. P. 196-218. https://doi.org/10.1075/ps.20004.bai;
Kuna, M. A. 2020. Critique of Brown's Concept of hate speech. Filozofia. T. 75. Issue 2. P. 77-90. https://doi.org/10.31577/filozofia.2020.75.2.1
O'Regan, C. 2018. Hate Speech Online: an (Intractable) Contemporary Challenge? Current Legal Problems. Volume 71. Issue 1. P. 403–429. https://doi.org/10.1093/clp/cuy012
Barendt, E. 2019. What Is the Harm of Hate Speech? Ethical Theory and Moral Practice. Volume 22. P. 539–553. URL: http://surl.li/bhpoi
Perry, Barbara, Akca Davut, Karakus Fatih and Mehmet F. Bastug. 2020. Planting hate speech to harvest hatred: How does political hate speech fuel hate crimes in Turkey? International Journal for Crime, Justice and Social Democracy. 9(4). Р. 195-211. https://doi.org/10.5204/ijcjsd.v9i4.1514
Benikova, D., Wojatzki M., Zesch T. 2018. Does This Imply? Examining the Impact of Implicitness on the Perception of Hate Speech. Language Technologies for the Challenges of the Digital Age. GSCL 2017. Lecture Notes in Computer Science. Vol 10713 / G. Rehm, T. Declerck (eds). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-73706-5_14
Mondal, Mainack, Araújo Silva Leandro, Correa Denzil, Benevenuto Fabrício. 2018. Characterizing usage of explicit hate expressions in social media. New Review of Hypermedia and Multimedia. Volume 24. Issue 2. P. 110-130. https://doi.org/10.1080/13614568.2018.1489001
Azhniuk, L. V. 2018. Rozpaliuvannia mizhetnichnoi vorozhnechi: linhvistychne diahnostuvannia deliktu. Ucrainica VIII. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury, IX. Olomoucke symposium ukrajinistu stredni a vychodni Evropy. Olomouc, P. 8 – 13.
Chernenko, H. A. 2015. Vydy movy vorozhnechi za typom styhmatyzovanoho obiekta v suchasnomu ukrainskomu suspilstvi. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka. Vypusk30. С. 35-45. URL: http://surl.li/aesuq;
Rini, Rini, Utami Ema, Hartanto Anggit Dwi. 2020. Systematic Literature Review of Hate Speech Detection With Text Mining. Proceedings of icoris 2020: 2nd International Conference on Cybernetics and Intelligent System (ICORIS). P.228-233. https://doi.org/10.1109/ICORIS50180.2020.9320755
Brown, A. 2018. What is so special about online (as compared to offline) hate speech? Ethnicities. 18 (3). P. 297-326 - https://doi/10.1177/1468796817709846
Obermaier, M., Hofbauer, M., Reinemann, C. 2018. Journalists as targets of hate speech How German journalists perceive the consequences for themselves and how they cope with it. SCM Studies in Communication and Media. 7 (4). P. 499-524. https://doi.org/10.5771/2192-4007-2018-4-499
Isakova, T. O. 2016. Mova vorozhnechi yak problema ukrainskoho informatsiinoho prostoru. Stratehichni priorytety Seriia : Polityka. № 4. S.90-97. URL: http://surl.li/aesss
Бондаренко, Т. 2017. Цитувати не можна зупинитися. Як українські ЗМІ поширюють мову ворожнечі. Detector media. 20 червня URL: http://surl.li/adfnq
Soral, Wiktor, Bilewicz Michal, Winiewski Mikolaj. 2018. Exposure to hate speech increases prejudice through desensitization / Wiktor Soral, Michal Bilewicz, Mikolaj Winiewski. Aggressive behavior. N 44. Issue 2. P. 136-146. https://doi.org/10.1002/ab.21737
Vedeler, Janikke Solstad, Olsen Terje, Eriksen John. 2019. Hate speech harms: a social justice discussion of disabled Norwegians' experiences. Disability & Society. Volume 34. Issue 3. P. 368-383. https://doi.org/10.1080/09687599.2018.1515723
Guo Lei, Johnson Brett G. 2020. Third-Person Effect and Hate Speech Censorship on Facebook. Social media + Society. April-June. 6 (2). P. 1-12. http://surl.li/adjes
Leonhard Larissa, Rueß Christina, Obermaier Magdalena, Reinemann Carsten. 2018. Perceiving threat and feeling responsible. How severity of hate speech, number of bystanders, and prior reactions of others affect bystanders’ intention to counterargue against hate speech on Facebook. Studies in Communication and Media. 7(4). P. 555-579. https://doi.org/10.5771/2192-4007-2018-4-555
Cherniavska, L. 2017. Problema nedopushchennia ksenofobii ta dyskryminatsii yak skladova informatsiinoi bezpeky suchasnoho informatsiinoho prostoru. Naukovi pratsi Nats. b-ky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho : zb. nauk. pr. / NAN Ukrainy, Nats. b-ka Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, Asots. b-k Ukrainy. Kyiv. Vypusk 48. C. 567–575. URL: http://surl.li/aesvp
Rini Rini, Utami Ema, Hartanto Anggit Dwi. 2020. Systematic Literature Review of Hate Speech Detection With Text Mining. Proceedings of icoris 2020: 2nd International Conference on Cybernetics and Intelligent System (ICORIS). P.228-233. https://doi.org/10.1109/ICORIS50180.2020.9320755;
Ayo, Femi, Olusegun Folorunso, Ibharalu F Thomas, Idowu Ademola Osinuga. 2021. A probabilistic clustering model for hate speech classification in twitter. Expert Systems with Applications. 173(1). 114762. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2021.114762;
Chiril Patricia, Pamungkas Endang Wahyu, Benamara Farah, Moriceau Véronique, Patti Viviana. 2021. Emotionally Informed Hate Speech Detection: A Multi-target Perspective. Cognitive Computation. Vol. 14. P. 322–352. URL: http://surl.li/bhqat; https://doi.org/10.1007/s12559-021-09862-5
Rekomendatsiia N R (97) 20 Komitetu ministriv Rady Yevropy derzhavam-uchasnytsiam z pytan «rozpaliuvannia nenavysti». Pryiniattia vid 30.10.1997 URL: http://surl.li/agfce
Zlochyny na grunti nenavysti: poperedzhennia ta reahuvannia : informatsiino-dovidkovyi posibnyk dlia hromadskykh orhanizatsii u rehioni OBSIe. 2015. Varshava : Biuro z demokratychnykh instytutiv i prav liudyny OBSIe (BDIPL). 92 s. URL: http://surl.li/aipth
Savenkova L. V., Kharytonenko O. I. 2021. Informatsiina pidtrymka bibliotekamy protystoiannia «hate speech». University library at a new stage of social communications development : tezy VI Mizhnarodnoi konferentsii, m. Dnipro, NTB DNUZT, 7–8 zhovtnia 2021 r. URL: http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/14220/1/ Savenkova_Abstracts_2021.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).