Фiлософсько-естетичнi вимiри вiтаїзму у творчостi Мирослава Скорика

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/iscs.2020.17.043

Ключові слова:

Мирослав Скорик, фiлософсько-естетичнi вимiри, композиторська творчiсть, вiтаїзм

Анотація

Стаття присвячена пам’ятi видатного українського композитора Мирослава Скорика. З позицiї естетичного аналiзу розкрито вiтаїстичний фiлософський вимiр творчостi композитора. Прикладом iнтерпретацiї фiлософсько-естетичних засад вiтаїзму в творчостi М. Скорика представлено один з раннiх його опусiв — кантата «Весна» на вiршi Iвана Франка та один iз найяскравiших оркестрових творiв «Карпатський концерт». Виокремлено естетико-фiлософськi засади вiтаїзму, а саме: синергетичнiсть художнього концепту, гармонiйна спiввiднесенiсть протилежних полюсiв, життєстверднiсть вiтальної стихiї його музики у рiзних iпостасях, синтез рiзнорiвневих iсторичних, нацiональних, стильових елементiв з домiнуванням нацiонально зорiєнтованих констант.

Посилання

Homilko O. 2012. Fi1osofiia muzyky yak nova filosofska dystsyplina: post-metafizychrn perspektyvy. Filosofiia osvity. №1-2 (11):228-237.

Dzhuilai H. 2003. Muzychna mentalnist: sotsia1no-ku1turnyi analiz : dys. ... kand. filosof. nauk.; 09.00.03. Pivdennoukrainskyi derzh. pedahohichnyi un-t (m. Odesa) im. K.D.Ushynskoho. Odesa.

Dmytryev A. S. 1980. Teoryia zapadnoevropeiskoho romantyzma. Lytera-turnye manyfestу zapadno-evropeiskykh romantykov. Pod red. A. S. Dmyt-ryeva. Moskva : Yzd-vo Mosk. un-ta, 5-43.

Zavisko N. Z. 2013. Proiavy kordotsentryzmu v ukrainskii muzychnii kul-turi : dys.... kand. myst. 17.00.03 Lvivska natsionalna muzychna akademiia im. M.V. Lysenka. Lviv.

Kavun L. 2009. «Romantyka vitaizmu» yak svitobachennia. Visnyk Cher-kaskoho universytetu. Seriia Filolohichni nauky, 5-14 URL: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N159/N159p005-014.pdf (18.09.2020).

Kyianovska L. 2002. Opera «Moisei» Myroslava Skoryka — teksty, konteksty i pidteksty (estetyko-krytychne ese). Prostsenium. №1: 55-60.

Kyianovska L. 2013. Opera dlia odnoho kompozytora z uvertiuroiu i morali-te (tvorchyi portret Myroslava Skoryka). Mizhnarodnyi visnyk. Kulturolohiia. Filolohiia. Muzykoznavstvo. Vyp. 1 (I). Kyiv : Milenium, 139-145.

Kyianovska L. 2008. Myroslav Skoryk: liudyna i mytets. Lviv : Vyd-vo nezalezhnoho kulturolohichnoho chasopysu «I».

Kozarenko O. 2000. Fenomen ukrainskoi natsionalnoi muzychnoi movy Lviv: vyd-vo NTSh, Ukrainoznavcha biblioteka NTSh, chyslo 15.

Lavrinenko Yu. 2004. Rozstriliane vidrodzhennia: antolohiia 1917-1933: poeziia — proza —drama —esei [uporiad., peredm., pisliamova Yu.Lavri-nenka; pisliamova Ye. Sverstiuka]. Kyiv : Smoloskyp.

Losev A.F. 1995. Mirovozzrenie Skryabina. Losev A.F. Forma —Stil’ — Vy’razhenie / Sost. A. A. Takho-Godi; Obshh. red. A. A. Takho-Godi i I. I. Makhan’kova. Moskva : Mysl’, 734-779.

Losev A.F. 1995. Ocherko muzy’ke. Losev A.F. Forma —Stil’—Vy’razhenie / Sost. A. A. Takho-Godi; Obshh. red. A. A. Takho-Godi i I. I. Makhan’kova. Moskva : Mysl’, 638-666.

Nazar-Shevchuk L. Y. 2011. Svitski modeli ontolohizmu v muzytsi Vasylia Barvinskoho. Naukovi zapysky. Seriia: Mystetstvoznavstvo. No. 2:29-37.

Nazar-Shevchuk L. 2019. Dopovid «Optatyvna vis tvorchosti Stanislava Liudkevycha v konteksti natsionalnoho vitaizmu», vyholoshena na mi-zhnarodnii konferentsii, prysviachenii postati ta tvorchosti Stanislava Li-udkevycha v ramkakh Druhoho festyvaliu «Liudkevych-Fest» u Lvovi 5 zhovtnia 2019 r.

Naumenko N. 2008. Rosiiski pereklady poezii Ivana Franka «Zemle moia, vseplodiushchaia maty...»: novi pidkhody. Ivan Franko: dukh, nauka, dumka, volia : materialy Mizhnarod. nauk. konhresu, prysviach. 150-richchiu vid dnia narodzhennia I. Franka. Lviv : Vydavnytstvo LNU im. I. Franka, 1117-1126.

Orteha-i-Haset Khose. 1994. Dehumanizatsiia mystetstva. Khose Orteha-i-Haset. Vybrani tvory. Kyiv : Osnovy.

Ortega-i-Gaset Khose. 1991. Tema nashego vremeni. Samosoznanie evropej-skoj kul’tury’ KhKh veka : my’sliteli i pisateli Zapada o meste kul’tury’ v sovr. ob-ve. Moskva: Politizdat, 264-267.

Samojlenko A. I. 2002. Muzy’kovedenie i metodologiya gumanitarnogo znaniya. Problema dialoga. Red. N. Aleksandrova. Odessa : Astroprint.

Roshchenko O. H. 2006. Dialektyka mifolohemy i nova mifolohiia muzych-noho romantyzmu : dys. ... d-ra mystetstvoznavstva : 17.00.03; Natsi-onalna muzychna akademiia Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho. Kyiv.

Shapovalova L. V. 2007. Refleksivny’j khudozhnik. Problemy’ refleksii v muzy’kal’nom tvorchestve : monografiya. Kharki’v : Skorpion.

Adorno Theodor W. 2004. Beethoven. Philosophie der Musik: Fragmente und Texte. Rolf Tiedemann (Herausgeber). Suhrkamp taschenbuch wi-ssenschaft.

Adorno Theodor W. 1975. Gesammelte Schriften, Band 12: Philosophie der neuen Musik. Suhrkamp, Frankfurt am Main.

Dankowska Jagna. 2001. U podstaw filozofii muzyki. Niemiecka filozofia XIX wieku a muzyka. Warszawa: wyd-wo. UMFC.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-22

Номер

№ 17 (2020)

Розділ

Фiлософiя. Фiлософське пiдгрунття у науцi та мистецтвi

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).