Фотоінактивація in vitro Staphylococcus aureus світлом різних ділянок видимого спектру
DOI:
https://doi.org/10.31392/iscs.2021.18.040Ключові слова:
фотоінактивація бактерій, фотосенсибілізатори, ультрафіолетове світло, синє світло, зелене світло, червоне світло, метиленовий синійАнотація
Питання ефективної антисептичної обробки в медицині залишається актуальним і його вирішення спонукає до пошуку нових засобів впливу на патогенну мікрофлору. Фотодинамічна терапія є альтернативним до антибіотиків сучасним методом інактивації патогенних мікроорганізмів, що заснований на використанні різних фотобіологічних ефектів, що викликаються за допомогою поєднаного застосування світлового випромінювання, кисню і фотосенсибілізатора. Перевагами такого підходу є відсутність селективності та розвитку резистентності бактерій. Як відомо, жорстке ультрафіолетове випромінювання застосовують для стерилізації поверхонь, медичних інструментів тощо. Світло даного діапазону хвиль однаково шкідливе як для прокаріотичних, так і для еукаріотичних клітин, що й обмежує сферу його застосування. За певних умов світло з більшою довжиною хвилі також може виявляти антимікробну дію. Якщо у бактеріальних клітинах присутні специфічні речовини – фотосенсибілізатори, які мають максимуми поглинання у ділянках електромагнітного спектру – при опроміненні такі сполуки взаємодіють із оточуючими молекулами, зокрема кисню, і генерують утворення токсичних для клітин вільних радикалів.
Досліджували дію світла з довжинами хвиль 390, 460, 530 нм та комплексний ефект червоного світла (660 нм) із фотосенсибілізатором метиленовим синім на інактивацію in vitro диких штамів Staphylococcus aureus. Мікроорганізми отримували на середовищі жовтково-сольового агару (ЖСА). Оцінку чутливості мікроорганізмів до дії світла відповідної довжини хвилі проводили у суспензії бактерій, яку готували у середовищі Мюллера-Хінтона. Суспензію інкубували на водяній бані 20 хв при 37 оС. Опромінення суспензії проводили монохроматичним світлом 390, 460, 530 та 660 нм (Lika-Led, Фотоніка Плюс, Черкаси) з емісією 0,1 Дж/с та часовою дискретизацією 2 хв. Розрахунок дози опромінення (Дж/мл) проводили відносно об’єму суспензії бактерій, що становила 10 мл. Ефективність бактерицидної дії світла (%) оцінювали при порівнянні опромінених зразків з контрольними, які перебували в аналогічних умовах, але не піддавалися дії світла.
Дослідження дії світла з довжиною хвилі 390 нм та енергією емісії 0,1 Дж/с показали високу бактерицидну ефективність при дозі опромінення 10-11 Дж/мл бактеріальної суспензії, в результаті чого гине 50% КУО. При менших дозах опромінення виявлено інактивацію близько 40% мікроорганізмів від початкової популяції. Наступне збільшення енергії сприяє лінійному зростанню бактерицидної активності світла. Виявлено, що при активації синім світлом 460 нм з дозою опромінення менше, ніж 1,5 Дж/мл, відбувається слабка ініціація загибелі бактеріальних клітин та інактивується лише 4-5% КУО. Подальше збільшення дози опромінення до 10 Дж/мл забезпечує лінійне зменшення кількості КУО до 40% від початкової популяції з виходом на плато. Дія зеленого світла з довжиною хвилі 530 нм має близьку до синього ефективність. Початкова доза опромінення, необхідна для ініціації загибелі бактерій у суспензії становить 2,5-3 Дж/мл, а її збільшення сприяє різкому зниженню кількості КУО на 35%. Подальше зростання сумарної енергії опромінення виявляє значно меншу ефективність. Максимальний бактерицидний ефект становить 50% при дозі 14-16 Дж/мл. Метиленовий синій виявляє слабкі бактерицидні ефекти при концентраціях вище 0,01%. У нашому дослідженні виявлено, що при дозі опромінення 1-1,5 Дж/мл та присутності у суспензії 0,0001% метиленового синього кількість КУО у знижується на 25%. Максимальний ефект комплексної дії світла та сенсибілізатора досягається при дозі опромінення 4,5-5 Дж/мл і становить 55-60%.
Опромінення in vitro диких штамів Staphylococcus aureus світлом з довжинами хвиль 390, 460 і 530 нм забезпечує інактивацію більш ніж половини КУО у суспензії клітин. Завдяки комплексній дії червоного світла (660 нм), яке має найвищу проникну здатність у тканини, та сенсибілізатора метиленового синього при концентрації 0,0001% досягається висока бактерицидна активність при дозі опромінення 4,5-5 Дж/мл.
Посилання
Mahmoudi, H., A. Bahador, M. Pourhajibagher, and M.Y. Alikhani. 2018.
Antimicrobial photodynamic therapy: an effective alternative approach to
control bacterial infections. Journal of lasers in medical sciences 9, N3
(2018): 154–160. doi:10.15171/jlms.2018.29
Agarwal, H., S. Menon, S.V. Kumar, and S. Rajeshkumar. 2018. Mechanistic study on antibacterial action of zinc oxide nanoparticles synthesized using green route. Chemico-biological interactions 286 (2018): 60–70.
doi:10.1016/j.cbi.2018.03.008
Kadiyala, U., N.A. Kotov, and J. S. VanEpps. 2018. Antibacterial Metal
Oxide Nanoparticles: Challenges in Interpreting the Literature. Current
pharmac. design 24, N8:896–903. doi:10.2174/1381612824666180219130659
Tang, S, and J. Zheng. 2018. “Antibacterial Activity of Silver Nanoparticles: Structural Effects”. Advanced healthcare materials 13, N7:e1701503.
doi:10.1002/adhm.201701503
Penders, J., M. Stolzoff, D. J. Hickey, M. Andersson, and T. J. Webster.
Shape-dependent antibacterial effects of non-cytotoxic gold nanoparticles. International journal of nanomedicine 12:2457–2468.
doi:10.2147/IJN.S124442
Tegos, G.P., and M.R. Hamblin. 2006. Phenothiazinium antimicrobial photosensitizers are substrates of bacterial multidrug resistance pumps. Antimicrobial agents and chemotherapy 50, N1:196–203.
doi:10.1128/aac.50.1.196-203.2006
Darabpour, E., N. Kashef, and S. Mashayekhan. 2016. Chitosan nanoparticles enhance the efficiency of methylene blue-mediated antimicrobial photodynamic inactivation of bacterial biofilms: An in vitro study. Photodiagnosis
and photodynamic therapy 14:211–217. doi:10.1016/j.pdpdt.2016.04.009
Leung, B., et al. 2020. Development of thermosensitive hydrogel containing
methylene blue for topical antimicrobial photodynamic therapy. Journal
of photochemistry and photobiology. B, Biology 203:111776.
doi:10.1016/j.jphotobiol.2020
Lee, H.J., S.M. Kang, S.H. Jeong, K.H. Chung, and B.I. Kim. 2017. Antibacterial photodynamic therapy with curcumin and Curcuma xanthorrhiza extract against Streptococcus mutans. Photodiagnosis and photodynamic
therapy 20:116–119. doi:10.1016/j.pdpdt.2017.09.003. [10] Shen, J., et al. 2019. In Vitro Effect of Toluidine Blue Antimicrobial
Photodynamic Chemotherapy on Staphylococcus epidermidis and Staphylococcus aureus Isolated from Ocular Surface Infection. Translational vision science & technology 8, N3:45. doi:10.1167/tvst.8.3.45
Virych, P., O. Oksana Nadtoka, P. Virych, V. Martynyuk, and N. Kutsevol.
Biochemical and medical studies of bactericidal activity of hydrogels
with silver nanoparticles. Interdisciplinary Studies of Complex Systems
:47–59. doi: 10.31392/iscs.2020.16.047
Amos-Tautua, B.M., S.P. Songca, and O.S. Oluwafemi. 2019. Application
of Porphyrins in Antibacterial Photodynamic Therapy. Molecules (Basel,
Switzerland) 24, N13:2456. doi:10.3390/molecules24132456
Pomposiello, P.J., and B. Demple. 2002. Global adjustment of microbial physiology during free radical stress. Advances in microbial physiology
:319–341.
Hillion, M., and H. Antelmann. 2015. Thiol-based redox switches in prokaryotes. Biological chemistry 396, N5:415–444. doi:10.1515/hsz-2015-0102
Mongkolsuk, S., and J.D. Helmann. 2002. Regulation of inducible peroxide
stress responses. Molecular microbiology 45, N1:9–15. doi:10.1046/j.1365-
2002.03015.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).