Бiохiмiчнi та медичнi дослiдження бактерицидної активностi гiдрогелiв з наночастинками срiбла
DOI:
https://doi.org/10.31392/iscs.2020.16.047Ключові слова:
полiакриламiд, гiдрогель, наночастинки срiбла, антибактерiальна активнiсть, лiкування ранАнотація
Лiкування ран передбачає створення умов для регенерацiї тканин та запобiгання бактерiального зараження. Як антибактерiальнi засоби використовують антибiотики, бактерiостатичнi органiчнi речовини, iони металiв та їх оксиди. Ми використовували гiдрогелi полiакриламiду (P) та кополiмеру декстран-полiакриламiду (DP) з рiзним вмiстом зшиваючого агента N, N'-метилен-бiс-акриламiду 0.2%, 0.4%, 0.6%.
Синтез AgNP в матрицях полiмерiв проводили ультрафiолетовою лампою при 365 нм.
Розмiри AgNP визначали за плазмонним резонансом на оптичних спектрами в дiапазонi
300-800 нм.
Аналiз оптичного поглинання AgNP в полiакриламiдних та дексан-полiакриламiдних
гiдрогелях iз кiлькiстю зшиваючого агента 0,2%, 0,4%, 0,6% показали, що умови утворення наночастинок срiбла майже однаковi, а їх дiаметр знаходиться в межах 20-40 нм.
Дослiдження антибактерiальної активностi проводили диско-дифузiйним методом
на агарi Мюллера-Хiiнтона з використанням диких штамiв Staphylococcus aureus та
Escherichia coli. Iнфiкування вiдкритих ран проводили сумiшшю диких штамiв S. aureus
and E. coli. Лiкування ран проводили класичним методом стерильних марлевих пов'язок, порожнiми гiдрогелями та з наночастинками срiбла. Виявлено високу чутливiсть диких штамiв S. aureus та E. coli до дiї гiдрогелю, що мiстить 20% розчин хлоргексидину.
Дiаметр затримки росту знаходиться в межах 15 мм. Серед перелiку використаних матерiалiв найвищу бактерицидну активнiсть виявляють гiдрогелi 0.4P та 0.4DP з AgNP.
Їх ефективнiсть вища на 45% для S. aureus i на 20% для E. coli порiвняно з класичним антисептиком хлоргексидином. Дослiдження матерiалiв in vivo, проведених на вiдкритих ранах iз штучним бактерiальним зараженням, показали прискорення процесу загоєння при використаннi гiдрогелiв 0.4P та 0.4DP з AgNP вiдносно класичного методу використання стерильних марлевих пов'язок. Застосування цих гiдрогелiв для лiкування вiдкритих ран, заражених S. aureus та E. coli, допомагає прискорити процес загоєння та пiдтримує антисептичнi умови протягом певного часу.
Серед перелiку перевiрених гiдрогелiв, найбiльш доцiльно з метою лiкування вiдкритих ран, використовувати полiакриламiд та кополiмер декстран-20 000 полiакриламiд
з кiлькiстю зшиваючого агента 0,4% (m/m), якi мiстять наночастинки срiбла з середнiм
дiаметром 20-40 нм. Це пов'язано з їх високою ефективнiстю вiдносно грам-позитивних
та грам-негативних мiкроорганiзмiв та пiдтримцi бактерицидних i бактерiостатичних
умов, оптимальних для загоєння вiдкритих ран.
Посилання
Zheng, Y., et al. 2017. Injectable Hydrogel-Microsphere Construct with Sequential Degradation for Locally Synergistic Chemotherapy. ACS applied materials & interfaces 4, 9 : 3487-3496. http://doi.org/10.1021/ acsami.6bl5245
Zhou, H., et al. 2017. The progress and challenges for dermal regeneration in tissue engineering. Journal of biomedical materials research. Part A 105, 4 : 1208-1218. https://doi.Org/10.1002/jbm.a.35996
Li, S., et al. 2018. Antibacterial Hydrogels. Advanced science (Weinheim, Baden-Wuerttemberg, Germany) 5, 5 : 1700527. https://doi.org/10.1002/ advs.201700527
Boehle, K.E., et al. 2017. Utilizing Paper-Based Devices for AntimicrobialResistant Bacteria Detection. Angewandte Chemie (International ed. in English) 56, 24 : 6886-6890. https://doi.org/10.1002/anie.201702776
Zipperer, A., et al. 2016. Human commensals producing a novel antibiotic impair pathogen colonization. Nature 7613, 535 : 511-516. https://doi org/10.1038/ naturel8634
Molton, J.S., P.A. Tambyah, B.S. Ang, M.L. Ling, and D.A. Fisher. 2013. The global spread of healthcare-associated multidrug-resistant bacteria: a perspective from Asia. Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America 9, 56 : 310-1318. https://doi.org/10.1093/cid/cit020
van Hoek, A.H., D. Mevius, B. Guerra, P. Mullany, A.P. Roberts, and H.J. Aarts. 2011. Acquired antibiotic resistance genes: an overview. Frontiers in microbiology 2 : 203. https://doi.org/10.3389/fmicb.2011.00203
Naas, T., et al. 2017. Beta-lactamase database (BLDB) — structure and function. Journal of enzyme inhibition and medicinal chemistry 32, 1 : 917-919. https://doi.org/10.1080/14756366.2017.1344235
Liao, C., Y. Li, and S.C. Tjong. 2019. Bactericidal and Cytotoxic Properties of Silver Nanoparticles. International journal of molecular sciences 20, 2 : 449. https://doi.org/10.3390/ijms20020449
Xiu, Z.-M., J. Ma, and P.J.J. bAlvarez. 2011. Differential Effect of Common Ligands and Molecular Oxygen on Antimicrobial Activity of Silver Nanoparticles versus Silver Ions. Environmental Science & Technology 45 : 9003-9008. https://doi.org/10.1021 /es201918f
Knetsch, M.L.W., and L.H. Koole. 2011. New strategies in the development of antimicrobial coatings: the example of increasing usage of silver and silver nanoparticles. Polymers. 3, 1 : 340-366. https://doi.org/10.3390/ polym3010340
Stojkovska, J., D. Kostic, Z. Jovanovic, M. Vukasinovic-Sekulic, V. Miskovic-Stankovic, and B. Obradovic. 2014. A comprehensive approach to in vitro functional evaluation of Ag/alginate nanocomposite hydrogels. Carbohydrate Polymers 111: 305-314. https://doi.org/10.1016/j.carbpol2014.04.063
Tang, H., A. Lu, L. Li, W. Zhou, Z. Xie, and L. Zhang. 2013. Highly antibacterial materials constructed from silver molybdate nanoparticles immobilized in chitin matrix. Chemical Engineering Journal 234 : 124131. https://doi.org/10.2147/IJN.S154748
Nadtoka, O., N. Kutsevol, V. Krysa, and B. Krysa. 2018. Hybrid polyacryamide hydrogels: Synthesis, properties and prospects of application. Molecular Crystals and Liquid Crystals 672, 1 : 1-10.
Nadtoka, O., N. Kutsevol, A. Naumenko, and P. Virych. 2019. Photochemical synthesis and characterization of hydrogel-silver nanoparticle composites. Research on Chemical Intermediates, 1-12.
Deen, G.R., and V. Chua. 2015. Synthesis and Properties of New “Stimuli” Responsive Nanocomposite Hydrogels Containing Silver Nanoparticles. Gels 1,1: 117-134.
Bulavin, L., N. Kutsevol, V. Chumachenko, D. Soloviov, A. Kuklin, and A. Marynin. 2016. SAXS Combined with UV-vis Spectroscopy and QELS: Accurate Characterization of Silver Sols Synthesized in Polymer Matrices. Matrices. Nanoscale research letters 11, 1 : 35.
Naahidi, S., et al. 2017. Biocompatibility of hydrogel-based scaffolds for tissue engineering applications. Biotechnology advances 35, 5 : 530-544. https://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2017.05.006
Annabi, N., et al. 2017. Engineering a sprayable and elastic hydrogel adhesive with antimicrobial properties for wound healing. Biomaterials 139 : 229-243. https://doi.Org/10.1016/j.biomaterials.2017.05.011
Li, T., et al. 2019. Silk fibroin/carboxymethyl chitosan hydrogel with tunable biomechanical properties has application potential as cartilage scaffold. International journal of biological macromolecules 137 : 382-391. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2019.06.245
Drono. B., et al. 2016. Microbiome in healthy skin, update for dermatologists. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology: JEADV 30, 12 : 2038-2047. https://doi.org/10.llll/jdv.13965
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).