Освiта в контекстi духовної еволюцiї цивiлiзацiї
DOI:
https://doi.org/10.31392/iscs.2018.13.005Ключові слова:
людина, освiта, культура, праця, цивiлiзацiя, вихованняАнотація
Аналiзується мiсце i роль освiти в контекстi еволюцiї таких форм духовно-практичного освоєння свiту, як наука, культура, мистецтво, мораль, релiгiя тощо; автор стверджує, що освiта у всi часи й для всiх народiв слугувала полем узагальнення матерiального i духовного досвiду, а вiдтак - полем навчання та виховання нових поколiнь, загальним стрижнем, який визначає основний контент iсторiЁ, слугує формуванню мислення (розуму), обрамленого духом гуманiзму та людяностi; в рiзнi епохи взаємодiя цих екзистенцiй мали рiзний характер, однак, загальна тенденцiя - звернення до розуму, як основного i вiчного (помноженого на працю) джерела прогресу людської цивiлiзацiї й долучення до нього (освiта та виховання) пiдростаючих поколiнь, залишається закономiрнiстю, яка визначає людське обличчя цивiлiзацiї. Прагнення до єдностi заради формування духовного їства (наукового, морального, художнього i т.п.) людини та виховання працьовитостi розглядаються у якостi головних домiнант (парадигми) модернiзацiЁ української освiти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).